зайцегуб опьяняющий, Lagochilus inebrians — колючий напівкущ родини губоцвітих. Стебла численні, 20—60 см заввишки, прямі або висхідні, галузисті, біля основи дерев'янисті, у верхній, трав'янистій, частині — чотиригранні й густо опушені шорсткими волосками. Листки супротивні, широкояйцевидні, біля основи — клиновидні, 3—5-роздільні. Квітки сидячі, блідо-рожеві або білі з двома коричневими жилками, зібрані на верхівці стебла в колосовидне суцвіття. Плід — горішок. Цвіте з травня до вересня.
Поширення. Трапляється в Середній Азії (Узбекистан і Таджикистан) на підгірних рівнинах та низинах передгір'я, глинистих і кам'янистих схилах, по сухих руслах ариків.
Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують квітки і листки, які заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи всю її надземну частину на висоті 5 см від кореневої шийки. Зібрану сировину розкладають тонким шаром у затінку або в приміщенні, яке добре провітрюється, і сушать 5—6 днів, після цього обмолочують, щоб обсипались квітки і листя, а стебла викидають. Зберігають у сухому приміщенні. Аптеки сировину не відпускають.
Хімічний склад. Сировина містить лагохілін (дитерпеновий спирт), дубильні речовини (11-14%), ефірну олію (0,03%), органічні кислоти, каротин (7—10 мг%), аскорбінову кислоту (77-100 мг%), вітамін К, смоли й цукри та великий набір (близько 20) мікроелементів, у тому числі - кобальт, стронцій, титан, золото та інші.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати Зайцегуба п’янкого виявляють ефективну гемостатичну, болетамувальну та протисудомну дію. Розширюючи судини, вони знижують кров'яний тиск, а завдяки підвищенню загальної й вільної кислотності збільшують травну спроможність шлунку.
В основі механізму гемостатичної дії рослини лежить процес прискорення згортання крові і зменшення проникності судинних стінок.
Препарати зайцегуба використовують при легеневих, носових, гемороїдальних, маткових і травматичних кровотечах, для запобігання кровотечам при хірургічних операціях.
Крім цього, використання їх ефективне при функціональних захворюваннях центральної нервової системи, гіпертонії, алергічних захворюваннях шкіри, глаукомі та виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки.
Тривале застосування Зайцегуба п’янкого підвищує зсідання крові, спричинює пронос, прискорює пульс і посилює серцебиття.
В разі підвищеної здатності до зсідання крові (інфаркти, тромбози, тромбофлебіти) препарати зайцегуба вживати не можна.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій квіток і листя (1 столова ложка сировини на склянку окропу, настоюють 4—6 годин) дорослі п'ють по 1 столовій ложці 3—6 разів на день;
- настойку квіток і листя (готують на 70°-ному спирті у співвідношенні 1:10) приймають по 1 чайній ложці в чверті склянки води, 3—5 разів на день;
- таблетки (Tabulettae extract! Lagochili), що містять по 0,2 г сухого екстракту рослини, призначають по 1 шт 3—4 рази на день як кровоспинний і седативний засіб.
ЗОВНІШНЬО — зволожені в настої салфетки з марлі прикладають на 2—5 хв до ран, що кровоточать.
