вербейник монеточный, Lysimachia nummularia — багаторічна трав'яниста рослина родини первоцвітих. Стебло повзуче, у в; злах місцями укорінюється, 30—50 см завдовжки. Листки супротивні, короткочерешкові, округло-овальні, цілокраї. Квітки двостатеві, правильні, одиничні, у пазухах листків. Віночок п'ятироздільний, жовтий, з темними крапками і рисочками. Плід — коробочка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Росте по всій території України на луках, у мішаних і листяних лісах, на галявинах, по берегах річок, у чагарниках.
Заготівля і зберігання. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Сушать, розстеливши тонким шаром на відкритому повітрі у затінку або на горищі. Зберігають у паперових мішках. Рослина неофіційна.
Хімічний склад. Вербозілля лучне містить дубильні речовини, сапоніни, аскорбінову кислоту (в листках — до 1150 мг %; у квітках — до 880 мг %).
Фармакологічні властивості і використання. Настій трави Вербозілля лучного має бактерицидні, протистоцидні, в'яжучі й протизапальні властивості.
Галенові препарати Вербозілля лучного застосовують як в'яжучий засіб при проносах, гастриті, різних кровотечах, жовтяниці, судомі, загальній слабості та цинзі і як засіб, що прискорює загоювання ран.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави Вербозілля лучного (1 столова ложка на 1 склянку окропу, настоюють 2—3 години) приймають по 2 столові ложки 3—4 рази на день.
ЗОВНІШНЬО — настій трави застосовують для полоскань при молочниці і стоматиті; - припарки накладають до забитих місць і пухлин, застосовують при артритах і венеричних захворюваннях.
