ТОПОЛЯ ЧОРНА

осокір; тополь чёрный, Populus nigra, синонім — P. sosnowskyi — високе (25-30 м заввишки) листопадне дводомне дерево родини вербових. Має розлогу крону й циліндричний стовбур, укритий ясною й сіро-попелястою корою; в нижній частині стовбура, особливо у старих дерев, кора майже чорна, глибоко тріщинувата. Бруньки голі, клейкі. Листки чергові, на довгих голих сплюснутих черешках, яйцеподібно-трикутні або майже ромбічні, при основі від широко клиноподібних до майже прямо обрізаних, на верхівці витягнуті в довгий гострячок, по краю залозисто-пильчасті, з обох боків голі, знизу — ясні. Квітки одностатеві, в пониклих сережках; пиляки пурпурові; приймочки жовті, дволопатеві, відігнуті. Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя.

Поширення. Тополя чорна росте по всій території України, крім Карпат, по долинах і берегах річок, у заплавах, берегах стариць і озер, нерідко утворюючи чисті лісостани. Часто її культивують як декоративну й фітомеліоративну рослину.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують листкові бруньки тополі (Gemmae populi), які заготовляють в період цвітіння дерев, відламуючи їх від гілок, зрізаних секаторами або пилками під час рубок догляду. Зібрані бруньки сушать у затінку на протязі або в теплому провітрюваному приміщенні, розкладаючи їх тонким (2-3 см завтовшки) шаром на тканині чи папері й час від часу перемішуючи. Сухих бруньок виходить 20%. Готову сировину зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях.

Хімічний склад. Бруньки тополі чорної містять фенолглюкозиди саліцин і популін; флавоноїди (8,05%) апігенін, галангін і генкванін, 3-метиловий ефір галангіну, ізальпінін, кверцетин, кемпферол, 3-метиловий ефір кемпферолу, піностробін, піноцембрин, рамноцитрин, рамнетин, ізорамнетин, рамназин, хризин і тектохризин; органічні кислоти: бензойну, коричну, галову, кавову, ферулову й яблучну; до 0,7% ефірної олії, у складі якої є гумулен, а-каріофілен, цинеол і неідентифіковані сесквітерпеноїди; вітамін С, жирну олію та інші сполуки.

Фармакологічні властивості та використання. Препарати тополі мають діуретичні, антисептичні й потогінні властивості. Найчастіше їх використовують при захворюваннях нирок, циститах, нетриманні сечі, болісному сечовипусканні, особливо при вагітності й після операцій, та гіпертрофії простати.

Крім того, препарати тополі використовують при неврозах, різних видах невралгії, артритних захворюваннях, геморої, атонії кишечнику, діареї, простудних захворюваннях, грипі, збудженні статевих органів (сперматореї) та як засіб, що регулює менструації.

Як антисептичний і такий, що сприяє розрідженню харкотиння, засіб тополю використовують для лікування гострих запальних процесів дихальних шляхів та хронічного бронхіту з гнійним мокротинням.

Важливо підкреслити, що препарати тополі навіть при тривалому вживанні не виявляють побічного впливу на організм.

При зовнішньому застосуванні препарати тополі виявляють протизапальну, антимікробну, кровоспинну й легку анестезуючу дію.

Зважаючи на це, препарати з тополиних бруньок (мазь, настій на олії, рідше — настойку) використовують для лікування ран, виразок, опіків, порізів, забитих місць і геморою, як засіб проти випадання волосся, при свербежі шкіри й дерматиті, для розтирання при подагрі й ревматизмі.

Настойка, крім того, вважається добрим засобом для лікування трихомонадного кольпіту.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — 2 чайні ложки подрібненої сировини настоюють 15 хв. на 1-2 склянках окропу, проціджують і одержаний настій випивають за день в 3-4 прийоми;

- настойку з бруньок (1-2 чайні ложки подрібненої сировини на 100 мл горілки, настояти 7 днів) п'ють по 20 крапель тричі на день.

ЗОВНІШНЬО — сидячі ванни з настою (3 столові ложки подрібнених бруньок кип'ятять 5 хв. у 4 склянках води, настоюють 4 години, проціджують і додають до ванни) застосовують при геморої:

- мазь (1 частина порошку бруньок на 4 частини мазевої основи);

- настій на олії (1 частина подрібненої сировини на 5 частин олії, кип'ятити 30 хв., настояти 15 днів, процідити) або настойку (готують, як у попередньому прописі) застосовують для змащування чи розтирання уражених ділянок тіла;

- комбіновану настойку з рівних частин бруньок тополі чорної і берези бородавчастої (готують на горілці у співвідношенні 1:10) застосовують для змащування ділянок шкіри, уражених мікозом.