АЙЛАНТ НАЙВИЩИЙ

китайський ясен, токсикодендрон високий; айлант высочайший рос., Ailanthus altissima — листопадне дерево родини симарубових, до 20 м заввишки. Крона розлога, молоді гілки опушені, темно-жовті. Листки чергові, непарноперисті, 60—80 см завдовжки, з 13—25 видовжено-яйцевидними листочками. Квітки 5-пелюсткові, дрібні, одно- або двостатеві, зеленувато-білуваті, зібрані в довгу верхівкову волоть до 30 см завдовжки. Плід — яскраво-червоно-коричнева крилатка. Цвіте у червні-липні.

Поширення. Походить з Китаю. На Україні, переважно в південних районах, розводять у садах і парках як декоративну рослину.

Сировина. Використовують кору, листя, квітки і плоди.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Кора Айланту містить дубильні речовини (до 12 %), сапоніни, алкалоїди, стерини, лактон симарубін, кумариновий гетерозид, гіркі речовини, до складу яких входить айлантин.

Фармакологічні властивості і використання. Препарати Айланту виявляють виражену антимікробну і протизапальну дію.

Настойку сухих стиглих плодів Айланту раніше використовували при виготовленні препарату ангінолю (ехінор), який призначали при лікуванні ангін.

У народній медицині кору і листя використовують як засіб проти стьожкових глистів і дизентерії, а плоди — при геморої та як засіб, що регулює менструації. Листя, крім того, вважається ефективним засобом при лейшманіозі.

В гомеопатії квітки, молоду кору і свіжі пагони використовують при скарлатині й дифтерії, а
плоди — при нирковокам'яній і жовчнокам'яній хворобах та як протираковий засіб.