ТЕРМОПСИС ЛАНЦЕТОПОДІБНИЙ

мишатник; термопсис ланцетовидный, Thermopsis lanceolata — багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебла прямі, 10-40 см заввишки, прості або розгалужені, трохи борозенчасті, вкриті білуватими волосками. Листки чергові, черешкові, трійчасті (крім нижніх), з двома великими яйцеподібно ланцетними або довгастими прилистками; листочки довгасті, широкі обернено-ланцетні або видовжено еліптичні, з цілими краями, злегка загострені або тупі, зверху майже голі, зелені, зісподу — ясніші, густо вкриті притисненими волосками. Квітки двостатеві неправильні, в пазухах видовжено яйцеподібних верхівкових листків, зібрані кільцями, що утворюють негусту верхівкову китицю; віночок 5-пелюстковий, метеликовий, жовтий. Плід — видовжено-лінійний біб. Цвіте у червні — липні. Плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення. Термопсис ланцетоподібний росте в степовій і лісостеповій зонах Західного і Східного Сибіру та Північного Казахстану, в горах Тянь-Шаню у солонцюватих степах, по долинах річок і берегах озер та як бур'ян у посівах.

Заготівля та зберігання. Для медичних потреб використовують траву (Herba Thermopsidis) і насіння (Semen Thermopsidis) термопсису. Траву заготовляють у період від бутонізації до утворення перших дрібних плодів, зрізуючи стебла на висоті 3-5 см від поверхні грунту. Зібрану сировину сушать на сонці, а при несприятливих погодних умовах — під укриттям. Штучне сушіння (в сушарках) проводять при температурі 50-60°С. Насіння заготовляють у серпні — вересні, коли боби легко обламуються. Зібрані боби досушують на сонці, обмолочують, а насіння одвіюють на віялці або на вітрі. Траву упаковують у тюки, а насіння зсипають у мішки. Зберігають окремо від іншої лікарської сировини. Строк придатності — 2 роки.

Термопсис ланцетоподібний — дуже отруйна рослина. Заготівлю, сушіння, упаковку та інші операції треба виконувати в марлевих пов'язках або респіраторах, а після роботи старанно мити руки і вмивати обличчя.

Хімічний склад. Трава термопсису містить алкалоїди (0,5-3,6%) термопсин, гомотермопсин, метилцитизин, пахікарпін і анагірин, глікозид термопсиланцин, сапоніни, дубильні речовини, смоли, слиз, аскорбінову кислоту та сліди ефірної олії. В насінні термопсису є 2-3% алкалоїдів, серед яких переважає цитизин.

Фармакологічні властивості та використання. Заслуга запровадження термопсису в широку медичну практику належить М. М. Варлакову, який відкрив його відхаркувальні властивості. Особливо ефективним є застосування препаратів термопсису при хронічних трахеїтах, бронхітах і бронхопневмоніях та у випадку катаральних явищ верхніх дихальних шляхів і носоглотки.

Застосовують термопсис у вигляді порошку, настою, таблеток і сухого екстракту, виготовлених з його трави.

У великих дозах препарати термопсису викликають блювання.

Трава термопсису входить до складу таблеток від кашлю (Таbulettae contra tussim), а сухий екстракт входить до складу сухої мікстури від кашлю для дорослих (Mixtura sicca contra tussim pro adultis).

З насіння термопсису виробляють препарат цититон (див. статтю Золотий дощ звичайний).

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО - порошок призначають дорослим по 0,01-0,05 г 2-3 рази на день;

- настій (0,6-1 г сировини на 180—200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день;
дітям віком до 2 років призначають по ½-1 чайній ложці настою з 0,12 г на 100 мл,
дітям старшого віку по 1 чайній-1 десертній ложці настою з 0,2 г на 100 мл 3-5 разів на день. Найвищі дози трави термопсису для дорослих: разова - 0,1 г, добова — 0,3 г.
Найвищі дози для дітей віком до 6 місяців і від 6 місяців до 1 року: разова — 0,005 г, добова —0,015 г; віком 2 роки: разова — 0,01 г, добова - 0,03 г; віком 3-4 роки: разова — 0,015 г, добова — 0,045 г; віком 5-6 років: разова — 0,02 г, добова — 0,06 г; віком 7-9 років: разова — 0,025 г, добова — 0,075 г; віком 10-14 років: разова — 0,03 г, добова— 0,1 г.
Екстракт термопсису сухий (Extractum Thermopsidi siccum) призначають дорослим по 1 таблетці 2-3 рази на день.
Форма випуску: порошок і таблетки по 0,05 г.