П`ятниця
19.04.2024
10:00
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Софора японська »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати

СОФОРА ЯПОНСЬКА

 


японська акація; софора японская, Sophora japonica, синонім — Styhnolobium japonicum — листопадне, до 30 м заввишки, дерево родини бобових. Листки чергові, непарно перисті, з 3-8 парами листочків, на коротких відстовбурчено волосистих черешках; листочки видовжено яйцеподібні, притиснено волосисті, зверху темно-зелені, з полиском, зісподу — сизуваті. Квітки двостатеві, неправильні, у верхівкових гронах, зібраних великими волотями; віночок волотистого типу, ясно-жовтий. Плід — біб, на плодоніжці, не розкривний, чоткоподібний, між насінинами з перетяжками, заповненими жовтаво-зеленим клейким соком. Цвіте у липні—серпні. Плоди дозрівають у жовтні і залишаються на дереві всю зиму.

Поширення. Софора японська походить з Китаю і Японії. На території України (переважно в південних районах) її культивують як декоративну та фітомеліоративну рослину.

Заготівля та зберігання. Для медичних потреб використовують пуп'янки квіток (Alabastra Sophorae japonicae) і плоди софори (Fructus Sophorae japonicae).
Пуп'янки заготовляють у сонячну погоду в кінці бутонізації, коли нижні квітки в гронах починають розцвітати. Спочатку зривають руками або зрізують секаторами чи ножицями суцвіття, потім з суцвіть обшморгують пуп'янки, пров'ялюють їх протягом двох годин на сонці, після цього переносять під укриття або в приміщення для остаточного досушування. Штучне сушіння проводять при температурі 40-50°С. Сухих пуп'янків виходить 20%.
Плоди софори збирають трохи недозрілими в суху погоду і сушать у провітрюваних приміщеннях або в сушарках при температурі 25-30°С. Оплодень у момент заготівлі повинен бути світло-зеленим, м'ясистим і соковитим, а насіння — затверділим і темніючим. Готову сировину зберігають у паперових мішках у сухих провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 1 рік.
Аптеки сировину не відпускають.

Хімічний склад. У пуп'янках і молодих плодах софори міститься значна кількість рутину. Крім рутину, в плодах софори є кемпферол-3-софорозид, кверцетин-3рутинозид, геністеїн-4-софорабіозид та інші флавоноїди.

Фармакологічні властивості та використання. Головною діючою речовиною препаратів софори є рутин, який має здатність (особливо в поєднанні з аскорбіновою кислотою) ущільнювати стінки судин і зменшувати їхню ламкість.

Зважаючи на це, його застосовують для профілактики й лікування гіпо- і авітамінозу Р, при захворюваннях, що супроводяться підвищенням проникності судин (геморагічні діатези, крововиливи в сітківку очей, капіляротоксикози, променева хвороба, септичний ендокардит, ревматизм, гломерулонефрози, гіпертонічна хвороба, алергічні захворювання, тромбопенічна пурпура), для профілактики й лікування уражень капілярів при застосуванні антикоагулянтів, саліцилатів та миш'яковистих препаратів.

Для промислового виробництва рутину використовують пуп'янки софори й зелену масу гречки звичайної.

Крім рутину, в науковій медицині використовують і настойку плодів софори (Tinctura Sophorae japonicae). У формі зрошувань, промивань і вологих пов'язок її застосовують при гнійних запальних процесах (рани, опіки, трофічні виразки).

У народній медицині настойку з плодів або пуп'янків вживають усередину при внутрішніх кровотечах різного походження (для зупинення або з профілактичною метою), стенокардії, атеросклерозі, цукровому діабеті, гіпертонічній хворобі, ревматизмі, геморагічному діатезі, капіляротоксикозі (отруєння миш'яковими сполуками, саліцилатами), сепсисі, тромбофлебіті, захворюваннях шлунку та дванадцятипалої кишки, виразковому коліті, хворобах печінки, черевному тифі, геморої та інвазії гельмінтами.

Як зовнішній засіб ці настойки застосовують при опіках і відмороженнях, туберкульозі шкіри, вовчаку, травматичних ураженнях, фурункулах, карбункулах, гаймориті, парапроктиті, маститі, трофічних виразках та псоріазі.

П'яти- або десятипроцентний водний розчин настойки з пуп'янків використовують при випаданні волосся (втирають у волосисту частину голови), ячмінцях на оці (роблять компреси), болі зубів і запаленні ясен (полощуть рот), нежиті (закапують у ніс), грибкових захворюваннях шкіри й екземі (роблять ванночки).

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — рутин (Rutinum) призначають дорослим по 0,02-0,05 г 2-3 рази на добу;

- настойку пуп'янків (готують на 70%-йому спирті у співвідношенні 1:5) п'ють по 20-40 крапель тричі на день після їди;

- настойку плодів (готують на 56%-ному спирті зі свіжих плодів у співвідношенні 1:1, із сухих — 1:2) п'ють від 10 крапель до 1 чайної ложки 4-5 разів на день.

Одночасно з препаратами софори рекомендується призначати аскорбінову кислоту.

ЗОВНІШНЬО — стерильні пов'язки на рани, тампони, змазування, промивання і зрошування настойкою з плодів або пуп'янків (готують, як у попередніх прописах).
 

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону