КИТЯТКИ СИБІРСЬКІ

сибірська сенега; истод сибирский, Polygala sibirica - Багаторічна трав'яниста рослина родини китяткових. Мають невелике багатоголове кореневище, яке переходить у стрижневий, мало розгалужений корінь. Стебла численні, притиснуто-опушені, слабо розгалужені, 10—25 см заввишки. Листки чергові, цілісні, цілокраї, черешкові, еліптично-ланцетні, зверху коротко опушені, знизу — голі, завдовжки 15—35 мм, завширшки 9—10 мм. Квітки двостатеві, неправильні, блідо-фіолетові або синюваті, на пониклих квітконіжках, зібрані в однобічні пазушні, рідше верхівкові китиці. Плід — двогнізда, сплюснута округло-серцевидна коробочка. Цвіте у травні — липні.

Поширення. Китятки сибірські ростуть на вапнякових сухих кам'янистих схилах, крейдяних та глинистих відслоненнях у Лісостепу (по Дністру і його притоках), на південному сході в басейні Дінця і на півдні Донецької області (вододіл річок Кальміусу та Міусу).

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища з коренями (Radix Polygalae sibiricae). Перед в'яненням надземної частини корені викопують, старанно очищають від землі (мити у воді не можна) і сушать на вільному повітрі (у затінку чи на сонці) або в приміщенні з доброю вентиляцією. Сухої сировини виходить 30—32%. Строк придатності — 4 роки.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Рослина містить сапонінові речовини (сенегін, полігалову кислоту), глікозид гаультерин, таніни, жирну та ефірну олії.

Фармакологічні властивості та використання. Китятки сибірські використовують як ефективний відхаркувальний засіб при гострих і хронічних захворюваннях легень і верхніх дихальних шляхів.

Поряд з цим рослину використовують при проносах, запаленнях сечового міхура, як гіркоту для поліпшення апетиту, а зовнішньо — як ранозагоювальний засіб.

Лікарські форми та застосування.
Внутрішньо — відвар коренів (20 г сировини на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці 4—5 раз на день.

Препарати з китяток не токсичні, без побічної дії.