ШОВКОВИЦЯ ЧОРНА

шелковица чёрная, Morus nigra — дерево або кущ заввишки 6-12 (рідко 25) м родини шовковицевих. Крона більш-менш густа, з оливково-зеленими або жовто-сіро-бурими молодими гілками і червоно-бурими старими. Листки цупкі, чергові, яйцеподібні, з глибокою серцеподібною основою, тупо рубчасто-пилчасті, цілі або лопатеві, зверху шорсткі від притулених волосків, зісподу, особливо по жилках, шорстко-волосисті. Квітки одностатеві (рослини однодомні, рідше дводомні), зібрані пазушними циліндричними густими колосоподібними суцвіттями; оцвітина проста, чотири роздільна, дзвоникувата. Чоловічі суцвіття 2-4 см завдовжки, на ніжці до 2-4 см завдовжки; жіночі приблизно 1 см завдовжки, яйцеподібні, майже сидячі або з ніжкою, яка значно коротша за них, краї часток оцвітини і приймочки волосисті. Плоди — горішки, на час достигання плодів оцвітина стає м'ясистою і квітки зростаються між собою, утворюючи овальне, 20-25 мм завдовжки, майже сидяче, блискучо-чорне, часто з фіолетово-червонуватим відтінком, супліддя. Цвіте у травні. Плоди достигають у липні.

Поширення. Батьківщина шовковиці чорної — Передня і Середня Азія. На півдні України її культивують як рослину декоративну і плодову.

Заготівля та зберігання. Див, у статті Шовковиця біла.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Листя шовковиці чорної містить флавоноїди (рутин 2-6%, в гідролізаті — кемпферол і кверцетин), стероїд ситостерин, кавову кислоту, вітамін С; кора — дубильні речовини, флавоноїд малберин, ситостерин; плоди — вітаміни: В1, В2, С, РР, каротин; органічні кислоти (1,8%): яблучну, лимонну; вуглеводи (5-10%); глюкозу, фруктозу й сахарозу; дубильні речовини та ефірну олію (у насінні), солі заліза і фосфорної кислоти.

Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Шовковиця біла.