ПСОРАЛЕЯ КІСТОЧКОВА

псорален костянковая, Psoralea drupacea — багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебла численні, прямі, 40-150 (200) см заввишки, у верхній частині розгалужені, при основі здерев'янілі, злегка ребристі, вкриті білуватими простими волосками і коричневими крапчастими залозками. Листки чергові, черешкові, прості або в нижній частині стебла трійчасті, знизу волосисті, з обох боків з крапчастими залозками, клейкі, округлі або овальні, великі зубчасті. Квітки двостатеві, неправильні, 4-6 мм завдовжки, зібрані в одиничні пазушні багатоквіткові колосоподібні китиці; віночок метеликовий, білувато-ліловий. Плід — біб. Цвіте у червні — серпні. Плоди дозрівають у липні — вересні.

Поширення. Псоралея кісточкова росте в республіках Середньої Азії та Південному Казахстані, головним чином на підгірній рівнині, в передгір'ях і низинах, де інколи утворює майже чисті зарості. Часто трапляється як бур'ян на незрошуваних полях.

Заготівля та зберігання. Для медичних потреб використовують плоди псоралеї (Fructus Psoraleae), які заготовляють з кінця червня до вересня (роботи по заготівлі проводять у захисних рукавицях, щоб уникнути опіків шкіри). Зібрані плоди відразу сушать на сонці на відкритих майданчиках. Готову сировину зберігають у сухих приміщеннях з доброю вентиляцією. Строк придатності — 3 роки. Використовують сировину для виготовлення препарату псоралену. В натуральному вигляді рослину не використовують.

Хімічний склад. Плоди псоралеї містять фурокумарини псорален і ізопсорален (ангеліцин), ефірну і жирну олії, речовини з естрогенними властивостями (друпацин, друпанін).

Фармакологічні властивості та використання. Препарат псорален являє собою природну суміш фурокумаринів — псоралену та ізопсоралену і належить до фотосенсибілізуючих засобів.

Застосування псоралену показане при гніздовому й тотальному облисінні та вітиліго (альбінізм).

Побічні явища і протипоказання такі самі, як і при застосуванні бероксану (див. статтю Пастернак посівний).

Лікарські форми та застосування.
Псорален (Psoralenuml) призначають усередину дорослим по 0,005; 0,01 або 0,02 г щодня 2-3 рази на день за 30 хв. до їди.
Добові дози:
для дорослих 0,04—0,06 г;
для дітей віком від 5 до 10 років — 0,01 г,
від 10 до 13 років — 0,015 г,
від 13 до 16 років — 0.02 г.
Поряд з прийомом усередину змащують депігментовані або позбавлені волосся ділянки шкіри 0,1 %-ним розчином препарату щодня або через день, на ніч або за 2-3 години до опромінення ртутно-кварцовою лампою. Режим опромінення такий самий, як і при застосуванні бероксану. Влітку можлива заміна опромінення ртутно-кварцовою лампою сонячним світлом. Тривалість курсу лікування 3-3,5 місяця; при необхідності призначають повторні курси (2-3 курси) з інтервалами між ними один-півтора місяця.