Неділя
20.05.2018
20:52
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Енциклопедія лікарських рослин
Головна Реєстрація Вхід
Продовження »

   А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог webplus.info Косів, Гуцульщина та Карпати
абрикосах, яблуках, смородині чорної, брусниці, ряді цитрусових. Домінують у більшості плодових рослин яблучна, лимонна, винна, саліцилова і щавлева кислоти. Брусниця і журавлина багаті бензойної кислотою. Органічні кислоти володіють широким спектром фармакологічних властивостей і біологічної дії на організм людини. Вони беруть участь в обміні речовин - є сполучною ланкою між обміном вуглеводів, білків і жирів, підтримують кислотно-лужну рівновагу, активізують секреторну діяльність слинних залоз, збільшують відділення жовчі, шлункового і панкреатичного соків, надають антисептичну дію; показник кислотності рослинних соків в межах 3, 95-5,5. Відомими прикладами органічних кислот є: Оцтова кислота Мурашина кислота Лимонна кислота Щавлева кислота Яблучна кислота Мінеральні речовини: Мікроелементи — хімічні елементи, присутні в організмах живих істот в низьких концентраціях (тисячні долі відсотка та нижче). В живих організмах мікроелементи були знайдені ще в XIX сторіччі, але їх роль в організмі залишалась невідомою. Згідно з сучасними дослідженнями близько 30 мікроелементів є життєво-необхідними для рослин та тварин. Більшість з них — метали (Fe, Cu, Mn, Zn, Mo, Co тощо), а також неметали (I, Se, Br, F, As). Позначенню для організму мікроелементи поділяють на безумовно необхідні (Co, Fe, Cu, Zn, Mn, I, F, Br), умовно необхідні (Al, Sr, Mo, Se, Ni). Значення та локалізація у органах деяких елементів невідомі (Sc, Zr, Nb, Au, La тощо). В організмі мікроелементи входять до складу різних біологічно-активних речовин: ферментів (Zn — до карбоангідрази, Cu — в поліфенілоксидазу, Mn — в аргіназу, Mo — в ксантиноксидазу; всього відомо близько 200 металоферментів), вітамінів (Со — до складу вітаміну B12), гормонів (I — до тироксину, Zn и Со — до інсуліну), дихальних пігментів (Fe — до гемоглобіну та інші залізовмісні, Cu — до гемоціаніну). Дія мікроелементів, що входять до складу перерахованих речовин, полягає в зміні інтенсивності тих чи інших процесів життєдіяльності. Деякі впливають на ріст (Mn, Zn, I — у тварин; В, Mn, Zn, Cu — у рослин), розмноження (Mn, Zn — у тварин; Mn, Cu, Mo — у рослин), кровотворення (Fe, Cu, Со) тощо. МАКРОЕЛЕМЕНТИ (грец. makros — великий + лат. elementum — стихія, первинна речовина) — хімічні елементи, що наявні в організмі у високих концентраціях. Із 106 елементів періодичної системи Д.І. Менделєєва в організмі людини постійно наявні 86, з них 25 — необхідні для нормальної життєдіяльності. При перевищенні кількості елемента в організмі 2–10% його вважають М. При середній масі тіла людини 70 кг в її організмі міститься (у грамах): кальцію — 1700, калію — 250, натрію — 70, магнію — 42, заліза — 5, цинку — 3. Н (див. Водень), С, О (див. Кисень), N (див. Азот), частка яких становить 96% маси живої речовини, й Ca (див. Кальцій), Р (див. Фосфор), К (див. Калій), Na (див. Натрій), Mg (див. Магній), S (див. Сірка), Cl (див. Хлор) становлять 10–20% і більше маси тіла. М. сконцентровані, як правило, в одному типі тканин живого організму. Вміст М. в організмі досить постійний, але навіть порівняно великі відхилення від норми сумісні з життєдіяльністю організму. М., як правило, входять в організмі до складу органічних сполук. Водень у природі виявляють переважно у вигляді сполук. Він є складовою всіх біологічних речовин (амінокислот, білків, вітамінів, гормонів і т.п.), води (див. Вода). Рівень іонів водню визначає кислотність середовища (див. Водневий показник). Нітроген наявний у живих організмах у складі амінокислот, пептидів, пуринів, що входять до складу ДНК. Кисень входить до складу білків, жирів, вуглеводів, без нього неможливе дихання, окиснення амінокислот, жирів, вуглеводів. У фагоцитах кисень відновлюється до супероксидіону, який ініціює окиснення сторонніх органічних речовин, захоплених фагоцитами. Нормальний вміст кисню у повітрі (≈21 об’ємних%) створює необхідний для насичення крові й тканин парціальний тиск. Зниження вмісту O2 до 16– 18 об’ємних% не небезпечно. При зниженні вмісту O2 до 14 об’ємних% з’являються ознаки кисневої недостатності, а зниження до 9 об’ємних% небезпечне для життя. Вуглець за своїм значенням для живих організмів є органогеном № 1. Натрію гідрокарбонат входить до однієї з буферних систем організму (рН 7,8–8,0), що, напр., у жовчі створює лужне середовище, яке сприяє гідролізу жирів. K, Na, Ca, P, Mg, S, Cl надходять в організм із водою, харчовими продуктами й відіграють провідну роль у регулюванні водно-сольового, білкового, вуглеводного й жирового обміну, підтримці кислотно-лужної рівноваги, функції клітинних мембран, передачі нервових імпульсів тощо.
Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Каталог webplus.info

    Український каталог сайтівКаталог сайтів України Православні молитви Підвищення рівня тестостерону