ЗОЗУЛИНЕЦЬ ШОЛОМОНОСНИЙ

прямик; ятрышник шлемоносный, Orchis militaris — багаторічна трав'яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Бульби яйцевидні. Стебло 15— 40 см заввишки, злегка гранчасте, вгорі — фіолетове. Листки видовженоеліптичні: нижніх — 2—4, вони великі, зближені, жолобчасті, гострі; верхніх — 1—2, вони згорнуті навколо стебла. Квітки двостатеві, неправильні, зібрані в густе колосовидне суцвіття. Шолом блідо-рожевий, гострий; губа трилопатева, пурпурова, середня її частка — з рожевими ворсинками і на верхівці вона розділена на дві овальні або довгасті лопаті (до 4 мм завдовжки), з зубцем між ними; шпорка тупа, вдвоє коротша за зав'язь. Плід — коробочка. Цвіте у червні.

Поширення. Зозулинець шоломоносний рідкісна, зникаюча рослина. Трапляється в Карпатах і на Прикарпатті, інколи — на Правобережному Поліссі та в Лісостепу, зрідка в Гірському Криму і дуже рідко — в Степу на вологих луках, по чагарниках, на лісових галявинах і узліссях. Занесена до Червоної книги України.

Заготівля і зберігання. Заготовляти в місцях зростання категорично заборонено. З лікувальною метою використовують вирощені на плантації бульбокорені, які збирають одразу після цвітіння рослини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби, старі бульби викидають. Зібрані бульби добре миють, на 4—5 хв. занурюють у киплячу воду, а після цього сушать на відкритому повітрі, під наметом або в сушарці при температурі 50—55°. Одержана таким чином сировина називається «бульби салеп». З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих.

Зберігають у невологих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 6 років.
Аптеки Зозулинець шоломоносний не відпускають.

Хімічний склад. Бульбокорені містять слиз (до 50%), крохмаль (до 27%), декстрин, пентозани, сахарозу тощо.

Фармакологічні властивості і використання. Зозулинець шоломоносний — добрий обволікаючий, протизапальний і загальнозміцнюючий засіб. Він перешкоджає всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту.

Як обволікаючий і протизапальний засіб Зозулинець шоломоносний призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та при запаленні шлунково-кишкового тракту.

Ефективним є використання Зозулинця шоломоносного при бронхітах, гастроентеритах, колітах і виразковій хворобі.

Слиз Зозулинця шоломоносного п'ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути. Застосовують у вигляді слизу перорально і в клізмах.

Дійовим засобом вважається Зозулинець шоломоносний при загальному виснаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною і розумовою перевтомою й туберкульозом та при імпотенції.

Порошок старих бульб вважався абортивним і протизаплідним засобом, а також засобом, що регулює місячні.

Настій трави Зозулинця шоломоносного вважався сечогінним, потогінним і гіпотензивним засобом.

Насіння використовували при епілепсії.

Лікарські форми і застосування.
Слиз — 2 г порошку Зозулинця шоломоносного ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10—15 хв. і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2—3 рази на день. Приготовлений слиз зберігають у холодильнику.