ПІВНИКИ БОЛОТНІ

касатик болотный, Iris pseudaorus — багаторічна трав'яниста рослина родини півникових. Має товсте (до 2 см завтовшки) косе розгалужене кореневище. Стебло кругле, трохи сплющене, 0,6-1,5 м заввишки, вкрите листтям, у верхній частині гіллясте; гілки стебла прямостоячі, закінчуються квітками, нижні довші, інші поступово вкорочені. Листки дворядні плоскі, широкі мечоподібні, гострі; нижні листки такої ж довжини, як і стебло, верхні — короткі. Покривало дволисте (листочки трав'яні, з перетинчастими краями), з 2-3 квітками; квітки правильні, двостатеві, яскраво-жовті, одиничні. Оцвітина віночкоподібна, з трубочкою, вдвоє коротшою за зав'язь, і з трьома зовнішніми та трьома внутрішніми частками відгину; зовнішні частки відгину — з оберненою яйцеподібною, донизу відігнутою пластинкою, при основі звуженою в короткий нігтик, внутрішні — втроє коротші, обернено ланцетні, прямостоячі, менші за частки стовпчика; останні — з двома гострими, наверху зубчастими лопатями. Плід — коробочка (еліптична, тупо тригранна, з вістрям). Цвіте у червні — липні.

Поширення. Півники болотні ростуть по всій території України (крім Полинового Стопу й Гірського Криму) на болотах, по берегах річок та озер.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища півників (Rhizoma Iridis), які заготовляють восени або рано навесні (перевагу віддають кореневищам 2-3-річних рослин). Викопані кореневища добре миють у холодній воді від землі, очищають від корінців і решток листя й сушать цілими або розрізаними вздовж, розстеливши тонким (3-5 см завтовшки) шаром на папері чи тканині у затінку на відкритому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі 50°С, слідкуючи, щоб кореневища не підгоріли або не запарились і не потемніли при недостатній вентиляції. Сухої сировини виходить 25%. Зберігають сировину в сухому приміщенні, яке добре провітрюється. Строк придатності — 3 роки.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Кореневища півників болотних містять ефірну олію, ізофлавоновий глікозит іридин, дубильні речовини, органічні кислоти (шикімову, хінну, яблучну, лимонну, фумарову і молочну), жирну олію та крохмаль. У складі ефірної олії є кетон ірон.

Фармакологічні властивості та використання. Півники болотні використовують як в'яжучий, відхаркувальний, протизапальний, сечогінний, кровоспинний і глистогінний засіб.

У науковій медицині півники застосовують як симптоматичний засіб (у складі збору за прописом Здренко) при лікуванні папіломатозу сечового міхура, анацидного гастриту та виразкової хвороби шлунку.

Значно ширше використовує півники народна медицина. Всередину (найчастіше у формі водного настою) півники дають при бронхітах, пневмонії, ангіні, болях у кишечнику, запальних захворюваннях селезінки, в разі водянки та від полюцій.

При діареї, асциті, кровотечах, зобі й круглих глистах ефективними засобами вважаються свіжий сік, порошок і настойка кореневищ на червоному вині.

Настойку кореневищ на 70% -ному спирті вживають при метрорагії.

Як зовнішній засіб водний настій сушених кореневищ використовують для лікування опіків, гнійних ран, виразок, нориць, подразнень шкіри, полоскання ротової порожнини при хронічному і гострому гінгівітах та зубному болі.

При геморої приймають сидячі ванни з настою свіжих кореневищ півників.

Настій кореневищ на соняшниковій олії втирають у шкіру при запаленні сідничного нерва, захворюваннях м'язів та суглобів.

У гомеопатії есенцію із свіжих кореневищ застосовують при катаральному ентероколіті та випаданні волосся.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій із сухих кореневищ (1 столова ложка сировини на 150 мл окропу) приймають по 1-2 столові ложки тричі на день;

- свіжий сік з кореневищ приймають по 10-15 г на день;

- порошок з кореневищ приймають по 1-2 г тричі на день до їди;

- настойку на вині (30 г сировини на 200 мл червоного вина) приймають по 1 столовій ложці через кожні 2 години;

- настойку на 70% -ному спирті (готують у співвідношенні 1,5:20) приймають по 2 столові ложки 4-6 разів на день.

ЗОВНІШНЬО — полоскання, примочки та обмивання настоєм із сухих кореневищ (1 чайна ложка сировини на склянку холодної води, настояти 8 годин);

- розтирання настоєм сухих кореневищ на соняшниковій олії (100-120 г сировини на 500 мл олії);

- сидячі ванни з настою (400 г натертих на тертці свіжих кореневищ варять 5 хв. у 4 л води в закритій посудині, проціджують, охолоджують до 30-35°С) приймають тривалістю 5-10 хв. протягом 4-6 днів.