ЦИКОРІЙ ДИКИЙ

Петрові батоги; цикорий обыкновенный, Cichoiium intybus — багаторічна трав'яниста розсіяно волосиста, з молочним соком рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, ребристе, 30-120 см заввишки, з розчепіреними прутоподібними гілками. Прикореневі листки в розетці, стругоподібно-перистороздільні або слабо лопатеві, біля основи звужені в черешок: стеблові листки чергові, ланцетні, гостро зубчасті, з широкою основою, стеблообгортні: верхні — з цілими краями. Квітки двостатеві, в кошиках, розташованих по 1-3 у пазухах листків; віночок голубий, язичковий, з 5 зубчиками. Плід — сім'янка. Цвіте з липня до вересня.

Поширення. Цикорій дикий росте по всій території України вздовж доріг, по канавах, як бур'ян на засмічених місцях.

Заготівля та зберігання. Для медичних потреб використовують корені (Radix Cichorii intybi), рідше траву цикорію (Herba Cichorii intybi). Траву заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел завдовжки 30 см. Зібрану сировину сушать у затінку на відкритому повітрі або у добре провітрюваному приміщенні, розстеливши тонким шаром, або у сушарці при температурі до 40°С. Сухої трави виходить 28-29%. Корені викопують восени, обтрушують від землі, миють у холодній воді, звільняють від стебел, розрізують при необхідності вподовж і впоперек, і сушать на відкритому майданчику або у сушарці при температурі до 50°С. Сухих коренів виходить 25%. Готову сировину зберігають в сухих прохолодних приміщеннях з доброю вентиляцією.

Хімічний склад. Корені цикорію містять гіркий глікозит інтибін (0,032-0,099%), фруктозу (4,5-9,5%), левульозу (10-20%), пентозани (4,7-6,5%), холін. У траві є гіркі речовини лактуцин і лактукопікрин (сесквітерпенові лактони), тритерпени, кумариновий глікозит цикоріїн (у квітках), аскорбінова кислота, вітаміни групи В.

Фармакологічні властивості та використання. Найчастіше галенові препарати цикорію вживають для збудження апетиту та покращення діяльності органів травлення, особливо при гастритах, ентеритах і колітах.

Відвар коріння, крім того, виявляє гіпоглікемічну дію і використовується при легких формах цукрового діабету.

Відвар трави вважається корисним при холециститі (стимулює виділення жовчі) і хворобах нирок (сечогінна дія).

В експериментах на тваринах встановлено, що настій із суцвіть цикорію заспокійливо діє на центральну нервову систему, збільшує амплітуду і сповільнює ритм серця.

Є відомості про те, що препарати цикорію виявляють тиреостатичну дію.

Як засіб, що активізує обмін речовин в організмі, цикорій використовують при шкірних хворобах, пов'язаних з порушенням обміну речовин.

Підсмажений і розмолотий корінь цикорію використовують як замінник натуральної кави і цінну добавку до сурогатів кави з ячменю тощо.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — відвар (2 столові ложки трави або 1 столову ложку коріння варять 10 хв. в 0,5 л води) п'ють по півсклянки 4 рази на день до їди.