МАКЛЕЯ ДРІБНОПЛОДА 

маклея мелкоплодная, Macleaya microcarpa — багаторічна трав'яниста з оранжевим молочним соком і неприємним запахом рослина родини макових. Стебла прямостоячі, до 2,5 м заввишки. Листки довгі черешкові чергові пальчасті лопатєві великі (20-30 см завдовжки), зверху сизо-зелені, зісподу — майже білі, з виступаючими жилками. Квітки рожеві, з приємним запахом, зібрані в довгі (30-40 см завдовжки) верхівкові волоті. Плід — коробочка. Цвіте у липні — серпні.

Поширення. Маклея дрібноплода росте дико в Центральному Китаї. В країнах СНГ її вирощують як лікарську рослину.

Сировина. Надземну частину рослини використовують як сировину для виробництва алкалоїдів.

Хімічний склад. Трава маклеї дрібноплодої містить 0,78-1,28% суми алкалоїдів, у тому числі сангвінарин, хелеритрин, протопін, алокриптопін та інші.

Фармакологічні властивості та використання. Біологічна активність маклеї пояснюється наявністю в рослині суми алкалоїдів. Найактивніша терапевтична роль належить алкалоїдам сангвінаринові та хелеритринові. Суму бісульфатів цих близьких за будовою алкалоїдів використовують як лікарський препарат, відомий під назвою сангвіритрин. Він виявляє антимікробну активність по відношенню до грампозитивних і грамнегативних бактерій та до патогенних грибів, згубно впливає на трихомонади.

Зважаючи на це, застосування препарату показане і дає добрий терапевтичний ефект при лікуванні уражень шкіри і слизових оболонок, спричинених дріжджовидними грибами і мішаною флорою, та в разі важко загоюючих інфікованих ран і виразок.

При місцевому застосуванні сангвіритрину можливе відчуття паління. Щоб уникнути цього побічного явища, препарат розводять або додають до нього 0,5%-ний розчин новокаїну.

Сангвіритрин виявляє й антихолінестеразну активність. Його призначають при дитячих церебральних паралічах, міопатіях, спастичних парезах лицьового нерву, при прогресуючій м'язовій дистрофії та іншій неврологічній патології.

При прийманні препарату всередину можливі - нудота, блювання та болі в шлунку. У цьому випадку вживання препарату припиняють.

Сангвіритрин протипоказаний при епілепсії, гіперкінезах, бронхіальній астмі, стенокардії та хворобах печінки та нирок.

Лікарські форми та застосування. 
Сангвіритрин (Sanguiritrinum) приймають усередину по 0,005—0,01 г 2 рази на день після їди в таблетках (до 3 таблеток на день). Тривалість курсу лікування — 20 днів. Дітям сангвіритрин призначають за наведеною вище схемою, але в менших дозах (не більше як 0,001 г на 1 рік життя на добу за 2 прийоми).

Зовнішньо сангвіритрин застосовують у вигляді 1% -ного лініменту (нанесення на виразки і рани при перев'язуваннях щодня або через 1—2 дні; аплікації при стоматитах різного походження 2—3 рази на день; змащування уражених ділянок тіла 1—2 рази на день при шкірних захворюваннях) та у вигляді 0,2% -ного спиртового або 1% -ного водного розчинів (промивання, змочування тампонів при отитах, пародонтозі та інші).