ЛУНАРІЯ ОЖИВАЮЧА

лунник многолетний, Lunaria rediviva — багаторічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. Стебло пряме, стояче або висхідне, округле, опушене, 40-100 см заввишки. Листки чергові, черешкові, великі, глибокі серцевидні, довго загострені, зубчасті, коротко волосисті. Квітки двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, запашні, зібрані в щитовидні китиці; пелюстки фіолетові, 15-20 см завдовжки. Плоди — звислі, зовсім плоскі еліптичні, на верхівці й при основі гострі стручечки завдовжки 30-90 мм і завширшки 15-35 мм; насіння велике, темно-червоне. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Лунарія оживаюча росте в тінистих листяних лісах на Закарпатті, в Карпатах, на Прикарпатті, рідше на Розточчі-Опіллі та в Західному Лісостепу і дуже рідко — в Лівобережному Лісостепу. Культивують як декоративну рослину.

Сировина. Для виготовлення ліків використовують насіння. 
Рослина неофіційна.

Хімічний склад ще не вивчено.

Фармакологічні властивості та використання. Настій насіння лунарії оживаючої має седативні й діуретичні властивості. Його призначають при епілепсії й спазмофілії та як сечогінний засіб.

Лікарські форми та застосування. 
ВНУТРІШНЬО — настій (4 чайні ложки подрібненого насіння на 200 мл окропу, настоюють 20 хвилин, проціджують) приймають по 1 столовій ложці 4 рази на день до їди; дітям — по 1 чайній ложці 2—3 рази на день до їди.