ЛОБОДА ЧЕРВОНА 

марь красная, Chenopodium rubrum, синонім — Blitum rubrum — однорічна трав'яниста гола рано червоніюча рослина родини лободових. Стебло пряме, гіллясте, з поздовжніми смугами, борозенчасте, 10-100 см заввишки; нижні гілки видовжені, висхідні. Листки черешкові, з обох боків зелені, різноманітні за формою: яйцевидно-дельтовидні, ромбовидно-яйцевидні, видовжено яйцевидні, при основі часто стрілоподібні, загострені, рідше — тупуваті, неправильні глибоковиїмчасті лопатеві або надрізано зубчасті, верхні — вужчі і видовжено-загострені. Квітки дрібні, двостатеві, зібрані клубочками у кінцеві та пазушні колосоподібні суцвіття, які утворюють пірамідальну волоть: квітки бокових суцвіть тричленні, рідко — двочленні, верхівкових — чотири-п'ятичленні; листочки оцвітини жовто-зелені, голі, горбочкуваті. Плід — однонасінний горішок з тонким плівчастим оплоднем; насінини круглі, з носиком (з верхівкових квіток — горизонтальні, з решти — вертикальні). Цвіте у липні — вересні.

Поширення. Рослина трапляється по всій території України на забур'янених місцях, городах і засолених грунтах.

Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Chenopodii rubri), зібрану в період цвітіння рослини. 
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. У траві Лободи червоної містяться алкалоїди, сапоніни і флавоноїди.

Фармакологічні властивості та використання. Лободу червону використовують як протизапальний, заспокійливий, пом'якшувальний, відхаркувальний, легкий проносний і сечогінний засіб.

Є спроби лікування цією рослиною злоякісних пухлин.

Настій трави приймають всередину при істерії, мігрені, астмі, судомі, паралічах, простудних захворюваннях, ангіні, кашлі, захриплості, для розрідження харкотиння в дихальних шляхах, при частих запорах.

Препарати із свіжої або сухої трави Лободи червоної використовують як болетамуючий засіб при подагрі, ревматизмі й геморої та як загоюючий рани засіб.

Свіжим розтертим листям Лободи червоної лікують коросту, а порошок із сухого листя використовують як інсектицидний засіб.

До лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя рослини (рецепт приготування салату див. у статті Лутига розлога).

Лікарські форми та застосування. 
ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) приймають по одній столовій ложці 3-4 рази на день при простудних захворюваннях і як легкий проносний засіб.

ЗОВНІШНЬО — три столові ложки свіжої або сухої трави загортають у марлю, занурюють в окріп, виймають і прикладають до хворої ділянки тіла (при подагрі, ревматизмі, геморої тощо).