ЛАТАТТЯ БІЛЕ

 
лілія водяна біла; кувшинка белая, Nymphaea alba — багаторічна водяна трав'яниста кореневищна рослина родини лататєвих. Листки довго черешкові, з цілими краями, плаваючі, серцевидно овальні, 12-20 (30) см завдовжки. Квітки двостатеві, правильні, великі (12-16 см у діаметрі), з округлою основою чашечки, багатопелюсткові; пелюстки білі, трохи довші за чашолистки, поступово переходять у тичинки; приймочка з 16-22 променями. Плід ягодоподібний, зелений, багатонасінний, його поверхня вкрита рубцями. Цвіте у червні — серпні. Плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення. Латаття біле трапляється по всій території України в стоячих та повільно текучих водах.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища, квітки та листя. Листя збирають під час цвітіння рослини, кореневища — від початку цвітіння рослини і до похолодання, вириваючи їх баграми або руками з попереднім підрізуванням ножем. Після того, як одріжуть листки, коріння і гнилі частини, кореневища миють, ріжуть на тонкі (3-5 мм завтовшки) пластинки, які в свою чергу подрібнюють на кусочки завдовжки 1-1,5 см, розстилають тонким шаром на папері або мішковині, пров'ялюють на сонці, а потім досушують під наметом, на горищі або в сушарках при температурі до 60°С. Строк придатності сухих кореневищ — 2 роки. 
Аптеками сировина не відпускається.

Хімічний склад. Кореневища містять алкалоїд німфеїн, дубильні речовини (до 10%), крохмаль (до 20%); листя — флавоноїди (8—С — В — D — глюкопіранозид лютеоліну, мірицитрин), дубильні речовини, щавлеву кислоту; пелюстки квіток - флавоноїди (глікозити кемпферолу і кверцетину), карденолід німфалін; насіння — дубильні речовини (1,1%), карденолід німфалін, крохмаль (до 47%), жирну олію.

Фармакологічні властивості та використання. В науковій медицині кореневища використовують як сировину для приготування мікстури за прописом Здренко, яку вживають при папіломатозі сечового міхура, анацидному гастриті та виразці шлунку.

В народній медицині Латаття біле використовують для лікування різних захворювань, у тому числі й пухлин різної етіології.

Відвар кореневищ п'ють при хворобах нирок і сечового міхура, як кровоспинний, в'яжучий та гіпотензивний засіб, а при випаданні волосся ним миють голову.

Подрібнене свіже кореневище використовують замість гірчичників при невралгії та міальгії.

Порошком з кореневищ присипають гнійні рани; всередину його приймають при проносах.

Настойку з листя вживають при нирковокам'яній хворобі, а свіже листя (попередньо подрібнене) прикладають до запальних ділянок на шкірі.

Широко використовують препарати з квіток Латаття білого. Всередину настій пелюсток приймають при лихоманці, безсонні, підвищеній нервовій і статевій збудливості, болісних полюціях, маткових кровотечах і білях, а настойку вживають при недокрів'ї, нервових і серцевих захворюваннях.

Настойку пелюсток використовують і для розтирань при бронхіальній астмі, радикуліті та ревматизмі.

Припарки з пелюсток використовують як болетамуючий засіб при невралгіях і міальгіях.

Підсмажене насіння Латаття білого відоме як сурогат кави.

З сухих кореневищ Латаття білого одержують борошно, яке після вимочування у воді й дальшого сушіння використовують для приготування різних страв і хлібобулочних виробів.

Свіжі, вимочені у воді кореневища можна їсти вареними або смаженими.

Лікарські форми та застосування. 
ВНУТРІШНЬО — суміш взятих порівну пелюсток латаття білого та квіток глоду криваво-червоного готують як настій (4 столові ложки суміші на 200 мл окропу) і п'ють по одній столовій ложці через 2 години при серцевій слабості.

ЗОВНІШНЬО — настій свіжих пелюсток (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, кип'ятять 15 хвилин, настоюють 8 годин, проціджують) застосовують для обмивання лиця при вуграх, ластовинні та як засіб від загару;

- три столові ложки сухих або свіжих пелюсток Латаття білого загортають у марлю, занурюють в окріп, виймають і прикладають до хворої ділянки тіла (як болетамуючий засіб при невралгіях і міальгіях).

Латаття біле — отруйна рослина. Передозування при вживанні всередину небезпечне!