ЛАМІНАРІЯ ЦУКРИСТА

 
морська капуста; ламинария сахаристая, Laminaria saccharine — багаторічна морська бура водорість родини ламінарієвих. До кам'янистого грунту морського дна водорість прикріплюється за допомогою ризоїдів. Слань ламінарії цукристої являє собою стрічкоподібну, м'яку, слизисту, зеленувато-буру гладеньку або сітчасто зморшкувату, різної ширини пластинку завдовжки до 7 м, яка в нижній частині звужується в стеблоподібне утворення завдовжки до 1 м і діаметром в 1 см. Вся слань ламінарії живе кілька років, а пластинка змінюється щороку. Восени, після завершення виходу спор, пластинчаста частина слані повністю руйнується. Одночасно або трохи пізніше в інтеркалярній зоні росту, яка займає основу пластинки і верхівку стеблоподібного утворення, з'являється нова пластинка, ріст якої продовжується до кінця весни.

Поширення. Ареал ламінарії займає всю прибережну зону західної половини акваторії Північного Льодовитого океану. Ламінарія цукриста росте в субліторалі на глибині до 20 м.

Заготівля та зберігання. Для лікарських потреб використовують пластинчасту частину слані ламінарії. Заготовляють сировину в червні — серпні. Виловлюють водорості довгими граблями з човна. Відірвані від дна і викинуті на берег під час шторму слані рослини також придатні до використання. Сушать сировину на сонці на сітках або вішалках, оберігаючи від дощу та роси. Штучне сушіння проводять при температурі 55—60°С. Сухої сировини виходить 10-12%. Строк придатності — 3 роки. 
Порошок із слані ламінарії відпускається аптеками.

Хімічний склад. У сухій масі ламінарії є солі альгінової кислоти (до 25%), ламінарин (до 20%), маніт (до 30%), 1-фруктоза (до 4%), клітковина (5-6%), білкові речовини (близько 9%), вітаміни (А, В1, В2, В12, С і D), макро- і мікроелементи (йод - 2,7-3%, бром - 0,02-0,9%, калій, натрій, кальцій, марганець, мідь, кобальт, бор і миш'як).

Фармакологічні властивості та використання. Терапевтична активність ламінарії зумовлена високим вмістом у ній йоду. Її використовують для лікування гіпертиреозу, легких форм базедової хвороби, профілактики ендемічного зобу й атеросклерозу.

Поряд з цим ламінарія ефективна при лікуванні хронічних атонічних запорів, хронічних і гострих ентероколітів і проктитів.

Послаблююча дія ламінарії зумовлена здатністю полісахаридів набухати. Збільшуючи свій об'єм, вони подразнюють рецептори слизової оболонки кишечнику і сприяють його спорожненню.

Ламінарія цукриста протипоказана при нефриті, геморагічних діатезах, туберкульозі легень, схильності до кровотечі, під час вагітності та в інших випадках, коли не можна вживати йод.

Лікарські форми та застосування. 
ВНУТРІШНЬО — порошок ламінарії (Pulvis Laminariae) приймають по 0,5-1 чайній ложці на ніч, запиваючи водою (як проносний засіб - один раз, при дисфункції щитовидної залози - протягом 15-30 днів).