кудрявец Софии, Deskurainia sophia — однорічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Стебло пряме, розгалужене, 15-80 см заввишки. Листки сидячі, дво-триперисті, з довгасто-лінійними частками, опушені галузистими волосками. Квітки дрібні, двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, блідо-жовті, у китицях. Плід — стручок. Цвіте у травні — вересні.
Поширення. Кудрявець Софії росте по всій території України як бур'ян біля житла, на пустищах, уздовж доріг, у посівах.
Сировина. Використовують насіння та траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини.
Рослина неофіційна.
Хімічний склад. Листки містять аскорбінову кислоту (до 80 мг%) та каротин (38,5 мг%); у насінні є глікозиди (5,6%).
Фармакологічні властивості та використання. В народній медицині настій трави або відвар насіння Кудрявцю Софії використовують як кровоспинний, потогінний, жарознижувальний і в'яжучий засіб.
Препарати Кудрявцю Софії вживають при кровохарканні, маткових кровотечах, гарячці, малярії, проносах, дизентерії та білях, а також при зниженні артеріального тиску у зв'язку з ослабленням серцевої діяльності.
Відвар насіння Кудрявцю Софії рекомендують і як тонізуючий, послаблюючий та відхаркувальний засіб, а також як сечогінний засіб при водянці, ниркових коліках і нирковокам'яній хворобі.
Настій трави Кудрявцю Софії вважається ефективним засобом при істеричних припадках.
Свіжим соком трави Кудрявцю Софії промивають виразки і гнійні рани.
Лікарські форми та застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини на 300 мл окропу, настоюють до охолодження) приймають по 1 столовій ложці тричі на день;
- відвар насіння Кудрявцю Софії (1-2 столові ложки на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці тричі на день.