котовник лимонный, Nepeta cataria — багаторічна трав'яниста коротко густовата сірувата пухнаста рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, прямостояче, 35-100 см заввишки. Листки супротивні, довгочерешкові, трикутнояйцевидні, великозарубчасто-зубчасті. Квітки неправильні, в кільцях, що утворюють густе циліндричне суцвіття; віночок двогубий, білуватий. Плід — з чотирьох горішків. Цвіте у червні — вересні.
Поширення. Котяча м’ята справжня росте по всій території України на галявинах, схилах, засмічених місцях, по узбіччях доріг, серед чагарників. У Криму зрідка вирощують як ефіроолійну рослину.
Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Nepetae catariae), зібрану під час цвітіння рослини.
Рослина неофіційна.
Хімічний склад. Трава Котячої м’яти справжньої містить ефірну олію (до 0,7%), дубильні й гіркі речовини, глікозиди, сапоніни та вітамін С.
Фармакологічні властивості та використання. Експериментальні дослідження на тваринах свідчать, що настій трави Котячої м’яти справжньої зумовлює збільшення амплітуди серцевих скорочень на 40%. Часто збільшення амплітуди скорочень супроводиться прискоренням серцевого ритму.
Рослина відома і як засіб з жовчогінною й антимікробною дією.
Настій трави Котячої м’яти справжньої п'ють при неврозах серця, поганому апетиті, гастритах зі зниженою кислотністю шлункового соку, атонії кишечнику, що супроводиться запорами, при застійних явищах у жовчному міхурі й жовчовивідних шляхах, різних захворюваннях дихальних шляхів (кашель, задишка, бронхіти тощо), істерії, депресивних станах, нерегулярних місячних та як засіб, що «очищає» кров при фурункульозі.
Зовнішньо настій трави Котячої м’яти справжньої використовують при лікуванні гнійних процесів на шкірі.
Лікарські форми та застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави Котячої м’яти справжньої (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 2 години) п'ють по півсклянки тричі на день.
