КИПАРИС ВІЧНОЗЕЛЕНИЙ 

кипарис вечнозелёный, Cupressus sempervirens — однодомна вічнозелена голонасінна деревна рослина родини кипарисових, з пірамідальною або розлогою кроною, до 30 м заввишки. Листки лусковидні, перехреснопарні, темно- або яснозелені, інколи з синюватим відтінком (на молодих екземплярах — голчасті). Мікростробіли (чоловічі шишки) дрібні, видовжені, з 2—6 мікроспорангіями на нижньому боці лусок, одиничні, на кінцях пагонів. Жіночі шишки великі (до 3 см завдовжки), майже кулясті, біля основи приплюснуті, сірі або сіруватокоричневі, блискучі, дерев'янисті, достигають на другий рік, складаються з 4—6 пар щитковидних багатогранних лусок з обов'язковим шипиком. 


Поширення. Батьківщина кипарису вічнозеленого — Північний Іран, Мала Азія, острови Егєйського моря, Кріт і Кіпр. У Криму його вирощують як декоративну рослину. 


Сировина. З лікувальною метою використовують повністю достиглі шишки. 
Рослина неофіційна. 

Хімічний склад. Кипарис вічнозелений містить 0,2-0,5% ефірної олії, основними компонентами якої є а-пінен (22-55 %), й-3-карен (12-32%), лимонен (3-5%), терпінолен (1,5-6%), р-пінен (1,5-5%) і камфен (0,5-4%). 


Фармакологічні властивості та використання. В зелених насадженнях Криму кипарис вічнозелений виконує естетичну, санітарну та гігієнічну функції, збагачує повітря біологічно активними речовинами. Леткі фітонциди кипариса знезаражують повітря від шкідливих мікроорганізмів (на 40-56%), особливо від збудників запальних захворювань дихальних шляхів, виявляють позитивну терапевтичну дію на хворих з хронічними неспецифічними захворюваннями легень. 

Ароматерапія вдало доповнюється елементами рефлекторної естетотерапії за рахунок краси самої рослини, незвичайної форми листя і гами кольорів, які благотворно впливають на центральну і вегетативну нервові системи. 

Поєднання високих декоративних якостей з антимікробною активністю летких виділень робить цю рослину невід'ємною належністю зелених насаджень знаменитих приморських здравниць Криму. 

Відвар шишок використовують у народній медицині для місцевих ванн при подагрі. 


Лікарські форми та застосування. 
ЗОВНІШНЬО — беруть третину відру шишок, доливають доверху водою, кип'ятять 15—20 хвилин, охолоджують до температури 30-40" і використовують для місцевих ванн при подагрі (процедуру закінчують, коли температура відвару стане кімнатною).