ХРІН ЗВИЧАЙНИЙ

хрен обыкновенный, Armoracia rusticana — багаторічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Має товстий м'ясистий корінь. Стебло прямостояче, 60-120 см заввишки, вгорі розгалужене, порожнисте, борозенчасте. Прикореневі листка великі, довгасті або видовжено-овальні, рубчасті, з серцеподібною основою; нижні (стеблові) — перисто роздільні; серединні — видовжено ланцетні; верхні — лінійні, майже з цілими краями. Квітки двостатеві, правильні, в багатоквіткових гронах, зібраних у волотисте суцвіття; пелюстки (їх 4) білі, з коротким нігтиком. Плід — видовжено-овальний здутий стручок. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Походження хрону звичайного невідоме. По всій території України його культивують як пряно-смакову рослину.

Заготівля та зберігання. З лікувальною метою використовують свіжі корені хрону (Radix Armoraciae), які заготовляють восени і зберігають у льоху у вологому піску.

Корені хрону офіційні у Бразилії, Венесуелі, Парагваї, Франції та Швейцарії.

Вживаються в гомеопатії.

Хімічний склад. Корені хрону містять вітаміни: С — 250 мг %, В1, В2, РР; вуглеводи: пентозани — 3%, сахарозу —1,5%, глюкозу, галактозу, арабінозу, ксилозу, полісахариди, галактуронову кислоту; тіоглікозиди: синігрин, глюконастурціїн; флавоноїди, сапоніни, гірчичну олію (0,15-0,21%), мінеральні солі азоту (7,9 мг %), калію (579 мг %), кальцію (119 мг %), магнію (35,8 мг %), заліза (2,03 мг %), міді (0,14 мг %), фосфору (70 мг %), сірки (212 мг %), хлору (18,8 мг %).

Фармакологічні властивості та використання. Лікувальні властивості хрону пояснюються подразнюючими й стимулюючими властивостями гірчичної олії, яка збуджує апетит, посилює секрецію залоз шлунково-кишкового тракту.

В медичній практиці сік, кашку або настій з коренів хрону призначають при гіпацидних гастритах, дискінезіях жовчних шляхів за гіпокінетичним типом, функціональних дуоденостазах і атонії кишечнику та як сечогінний засіб при набряках різного походження (виняток становлять набряки, пов'язані з нирковою патологією).

Є позитивний досвід лікування настоєм хрону вірусного гепатиту, що супроводиться жовтяницею.

У народній медицині, крім того, сік, кашку або настій з коренів хрону використовують при каменях у сечовому міхурі, подагрі і ревматизму, недокрів'ї, як ефективний профілактичний засіб від грипу та як протицинготний засіб.

У суміші з медом хрін використовують при кропивниці й себореї (в останньому випадку рекомендується й настойка коренів на вині), а в суміші з кислим молоком — при цукровому діабеті й легких формах гіпертонічної хвороби.

При посиленій розумовій і фізичній праці, авітамінозі С і схильності до кровотеч ефективною вважається настойка коренів хрону на пиві або вині.

Використовують хрін і як зовнішній засіб: свіжий сік хрону використовують при гніздовій плішивості (щодня 1-2 рази на день ділянки облисіння змащують соком і натирають до порожевіння шкіри цих ділянок) і гнійному отиті (закапують у вухо);

- водним розчином соку полощуть ротову порожнину і горло при стоматитах, ангінах і фарингітах;

- кашкою з коренів хрону роблять розтирання при радикулітах, міозитах, артралгіях, бронхітах і пневмоніях;

- настій з коренів хрону використовують для примочок і компресів при піодерміях, гнійних ранах і виразках, для обмивання обличчя проти пігментних плям і веснянок.

При пористій і в'ялій шкірі обличчя роблять маски з кашки хрону і тертих яблук, взятих порівну.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій (1 столова ложка тертого хрону на 400 мл окропу, настояти 1 годину, процідити) пити по чверті склянки 4 рази на день до їди;

- 500 г тертого хрону заливають 1 л окропу, настоюють 24 години у щільно закритій посудині, проціджують і одержаний настій вживають по чверті склянки 3-4 рази на день до їди при вірусному гепатиті з жовтяницею (курс лікування 7 днів);

- тертий хрін з медом (готують у співвідношенні 4:5) пити по 1 столовій ложці тричі на день до їди;

- настойку кореня хрону на вині (готують у співвідношенні 1:4) пити по 1 столовій ложці 2 рази на день до їди;

- тертий хрін з кислим молоком (готують у співвідношенні 1:10) пити по 1 столовій ложці тричі на день до їди;

- настойку кореня хрону на вині або пиві (1 чайна ложка тертого хрону на 200 мл вина або пива) пити по 1 чайній ложці тричі на день протягом тривалого часу.


Слід пам'ятати, що великі дози хрону можуть спричинити подразнення слизової оболонки шлунку й кишок і викликати збудження нервової системи.

При гастритах з підвищеною кислотністю шлункового соку, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, ентероколітах, захворюваннях печінки, нирок і сечовивідних шляхів вживання хрону протипоказане.