КАТРАН СТЕВЕНА 

катран Стевена, Crambe steveniana — багаторічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Стебло прямостояче, галузисте, 60—100 см заввишки. Листки тонкі, голі, двічіперистороздільні, з вузькими гострими частками. Квітки двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, зібрані в китиці; пелюстки білі, 5—5,5 мм завдовжки і близько 4 мм завширшки. Плід — чотиригранний стручечок. Цвіте у травні, червні. 

Поширення. В дикому стані Катран Стевена росте на степах і глинистих схилах у передгірних районах Криму та на Керченському півострові. На півдні України вирощують як овочеву рослину. 

Заготівля та зберігання. Катран Стевена використовують (свіжими або консервованими) корені рослини, які копають у кінці першої (якщо вони досягли більше 2 см у діаметрі) або другої вегетації. На третій рік рослина утворює квітконосний пагін і після дозрівання насіння відмирає з коренем. Зберігають корені в холодильниках, траншеях, підвалах, овочесховищах; заморожені корені після відтаювання зберігають свої смакові якості. 

Хімічний склад. Корені містять крохмаль і цукри та гірчичні глікозиди. 

Фармакологічні властивості та використання. Корені катрану мають фітонцидні властивості, підвищують апетит, покращують травлення. 

В народній медицині їх використовують при розладі шлунку, як протицинготний засіб та як замінник гірчичників. 

Вживають корені катрану свіжими і переробленими (салати, соуси, як пряні добавки в соліннях і маринадах).