ЯСЕНЕЦЬ БІЛИЙ

ясенец белый, Dictamnus albus — багаторічна трав'яниста рослина родини рутових. Стебла прямостоячі, прості, 30-100 (120) см заввишки, вгорі опушені і густо вкриті чорнувато-пурпуровими крапчастими залозками, внизу голі або майже голі. Листки чергові, непарно перисті; листочки (їх 7-9) шкірясті, опушені, видовжено еліптичні, 3-7,5 см завдовжки і 1,2-3,5 см завширшки, загострені, по краю дрібнохрящувато пильчасті. Квітки великі, двостатеві, неправильні, у верхівковому китицеподібному суцвітті; чашечка п’яти роздільна, залозисто-опушена; пелюстки (їх 5) ланцетні або еліптичні, при основі звуженні в нігтик, неоднакові за розміром і формою, білувато-рожеві або пурпурові, з темнішими, червонуватими або фіолетовими жилками; стовпчик залозисто-волосистий. Плід — коробочка. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Ясенець білий росте в світлих дубових та букових лісах, серед чагарників на південному заході Лісостепу та Прикарпатті (південно-східна частина).

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Dictamni albi) і коріння ясенця (Radix Dictamni albi). Траву заготовляють під час цвітіння рослини, корені — восени, після дозрівання плодів. Збирати траву треба в гумових рукавицях, бо доторкання рослини до відкритих ділянок тіла спричинює дерматит (алергічна реакція настає через 10-15 годин), а в тяжчих випадках — опіки у вигляді водянистих пухирців. Перша допомога у випадку, якщо контакт відкритих ділянок тіла з ясенцем відбувся,— обмити водою уражені ділянки тіла в найближчі 30-40 хвилин після зіткнення з рослиною. Зібрану сировину розстилають тонким шаром на папері чи тканині й сушать у затінку на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі, не вищій за 35°С. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках у сухому приміщенні.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Усі частини рослини містять алкалоїди (диктамнін, фагарин), диктамнолактон, гіркі речовини, сапоніни, фурокумарини та ефірну олію.

Фармакологічні властивості та використання. Препарати ясенця підвищують діурез, заспокійливо діють на центральну нервову систему, виявляють еменагогічну, діафоретичну і глистогінну дію.

Вони вважаються ефективним засобом для лікування циститів, пієлітів, нирковокам'яної хвороби та ревматизму, у випадку альго-і олігоменореї, епілепсії та істерії.

Чай з трави ясенця (1 чайна ложка сировини на день) вживають при гарячкових станах (знижуючий температуру ефект), а настойку з коріння — при гіпертонії. При зовнішньому застосуванні препарати ясенця є ефективним засобом при екземах, лишаях, розширенні вен, гніздовій плішивості та облисінні.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайну ложку сировини заливають склянкою окропу, настоюють до охолодження, проціджують) приймати по півсклянки 2 рази на день (зранку і ввечері);

- відвар коріння (1 чайну ложку сировини варять 5 хв. в 400 мл окропу, охолоджують, проціджують) приймати по півсклянки тричі на день до їди;

- настойку коріння (готують на 70%-ному спирті у співвідношенні 1:10) приймати по 40-50 крапель тричі на день.

ЗОВНІШНЬО — компреси, примочки тощо з відвару коріння (готують, як у попередньому прописі).