гвоздика разноцветная, Dianthus versicolor —багаторічна трав'яниста опушена рослина родини гвоздикових. Стебла численні, висхідні, 20—50 см заввишки. Листки супротивні, лінійно-ланцетні, цілокраї, 2— 7 мм завширшки. Квітки правильні, двостатеві, розміщені поодинці на верхівках стебла та його гілок, 5-пелюсткові; пелюстки зубчасті, зісподу зеленаві, зверху рожево-пурпурові. Плід — коробочка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. За даними, які потребують перевірки, трапляється в північних районах Луганської області на степах і кам'янистих схилах.
Сировина. Використовують траву, заготовлену під час цвітіння рослини. Рослина неофіційна.
Хімічний склад. Трава Гвоздики різнобарвної містить сапоніни і алкалоїди (0,07 % ).
Фармакологічні властивості і використання. Рослина проявляє кровоспинні, спазмолітичні, знеболюючі, протизапальні, антитоксичні, в'яжучі та сечогінні властивості.
Найчастіше її використовують як засіб, що підвищує тонус матки, регулює місячні, зупиняє маткові, гемороїдальні й інші внутрішні кровотечі, та як абортивний засіб.
Інколи її використовували при проносах, простуді (як потогінний засіб), при укусах скажених тварин, а також при епілепсії, еклампсії та інших судомах.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО —настій трави (1 столова ложка подрібненої трави на 200 мл окропу, настоюють 2 години) по 1 столовій ложці тричі на день; - рідкий екстракт (25 г трави на 200 мл окропу, випарюють наполовину) по 1 чайній ложці тричі на день; - настій трави на прованській олії (у співвідношенні 1:10, настоюють 8 днів, віджимають) по 5—10 крапель тричі на день.
