гвоздика дельтовидная, Dianthus deltoides — багаторічна сизувата або зелена трав'яниста рослина родини гвоздикових. Має тонке повзуче кореневище, яке утворює дернинки з квітконосних і неплідних пагонів. Стебло висхідне, з коротким шорстким опушенням, 10—40 см заввишки. Листки супротивні, по краях і середній жилці шорстковолосисті, тупі; нижні — довгастолопатковидні, верхні — лінійні. Квітки правильні, двостатеві, одиничні, рідше — по дві-три, 5-пелюсткові. Пелюстки зубчасті, червоні, з кільцем пурпурових плям. Плід — коробочка. Цвіте у червні — вересні.
Поширення. Росте по всій території України в мішаних лісах, на луках, лісових галявинах і узліссях.
Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіційна.
Хімічний склад. Рослина містить сапоніни, кумарини, флавоноїди, аскорбінову кислоту, сліди алкалоїдів.
Фармакологічні властивості і використання. Рослина має кровоспинні, знеболюючі й протизапальні властивості. Використовують при маткових і гемороїдальних кровотечах, при ревматизмі та алергії.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка трави на 200 мл окропу) по столовій ложці 3 рази на день.