гравилат речной, Geum rivale — багаторічна трав'яниста рослина родини трояндових. Має товсте повзуче кореневище бурого кольору. Стебло прямостояче, відхилене волосисте, червоно-буре, 25—75 см заввишки. Листки з обох боків притиснуті волосисті; прикореневі — ліроподібні перисті роздільні, з великим верхівковим ниркоподібним листочком і маленькими округло-яйцевидними боковими; стеблові — трироздільні. Квітки правильні, 5-пелюсткові, пониклі, блідо-жовті, з оранжево-червоними жилками, в щитковидних суцвіттях. Плід — збірний, з горішковидних сім' янок. Цвіте у травні — серпні.
Поширення. Росте розсіяно майже по всій території України на вологих луках, заболочених місцях, у вільшняках.
Заготівля і зберігання. Використовують траву (Herba Gei urbani) і кореневища з коренями (Radix Gei urbani). Траву заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи верхівки рослин завдовжки 30 см. У перший день зрізану сировину пров'ялюють на сонці, а потім досушують під наметом, на горищі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Корені копають восени, коли достигнуть плоди. Викопані корені миють і сушать на сонці, а при поганій погоді — в протоплених приміщеннях. Сухої трави виходить 22%, коріння — 25%. Зберігають готову сировину в сухих приміщеннях. Рослина неофіційна.
Хімічний склад. Корені містять алкалоїди, дубильні речовини (до 23%), барвник та ефірну олію (0,1%). В листках є каротин (до 137 мг%) і аскорбінова кислота (до 117 мг%).
Фармакологічні властивості і використання. В народній медициніГравілат річковий відомий як тонізуючий, кровоспинний, в'яжучий, протизапальний, антисептичний, знеболюючий і слабкий снотворний засіб.
Настій коренів і кореневищ вживають при проносі, малярії, при маткових і гемороїдальних кровотечах, цинзі, мігрені, безсонні, укусах отруйних змій, алергії, а також після тяжких захворювань як загальнозміцнюючий засіб.
Зовнішньо настій коріння Гравілату річкового використовують для полоскання горла при ангіні, а у вигляді ванн — при захворюваннях суглобів і м'язів.
Свіже подрібнене кореневище прикладають до мозолів.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (2 чайні ложки кореневищ з коренями на 1 склянку окропу, настоюють 1 годину) приймають по 1 столовій ложці 3—4 рази на день до їди.
ЗОВНІШНЬО — настій (2 столові ложки кореневищ з коренями на 2 склянки окропу) застосовують для місцевих ванн, обмивань і полоскань.
