живучка женевская, Ajuga genevensis —багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло просте, 10—40 см заввишки, рівномірно опушене. Прикореневі листки видовженоеліптичні або майже лопатчасті, короткі черешкові або сидячі; верхівкові — трилопатеві, сидячі, синюваті. Квітки неправильні, сині, зрідка — рожеві або білі, зібрані в кільця, що утворюють рідкий колос. Плід — горішок. Цвіте у квітні — червні.
Поширення. Росте по всій території України (на півдні — рідко) на сухих луках і степових схилах, узліссях, по чагарниках, у лісах.
Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіційна.
Хімічний склад ще не вивчено.
Фармакологічні властивості і використання.В народній медицині Горлянку женевську використовують як кровоспинний, протизапальний і пом'якшувальний засіб.
Настій трави п'ють при захворюваннях легень, при бронхіті, болях у грудях, виразці шлунка, проносах, захворюваннях печінки і жовчного міхура, жіночих захворюваннях та при ревматизмі.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (6—8 г сировини на 200 мл окропу, настоюють до охолодження) приймають по 1 столовій ложці 5 разів на день.
