косарське зілля; живучка Лаксмана, Ajuga laxmanii — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Має потовщене гіллясте кореневище. Стебла численні, прямостоячі або висхідні, чотиригранні, волохато-волосисті, 20—50 см заввишки. Листки супротивні, видовжені або овальні еліптичні, 35—55 мм завдовжки і 10—15 (30) мм завширшки, сидячі, цілокраї, лише на верхівці зрідка зарубчасті, сіруваті, покриті притиснутими волосками. Квітки неправильні, одиничні або по дві в пазухах листків; віночок жовтувато-брудно-оливковий з темними смужками. Плід — з чотирьох горішків. Цвіте протягом травня — червня.
Поширення. Трапляється в лісостепових і північній частині степових районів на степових схилах, по степових чагарниках, крейдяних і вапнякових відслоненнях.
Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Сушать у затінку на відкритому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Строк придатності — 3 роки. Аптеки сировину не відпускають.
Хімічний склад вивчено недостатньо. Відомо, що в рослині містяться білки, вуглеводні, ефірна олія та сапоніни.
Використання. Трава Горлянки Лаксмана є лікарською сировиною, яка входить до складу суміші для приготування мікстури за прописом М. Н. Здренко, що застосовують при папіломатозі сечового міхура та анацидних гастритах.
В народні медицині Горлянку Лаксмана застосовують для лікування раку, виразок та проти малярії.
Відвар листя вікористовують для ванн при малій вазі та для зміцнення волосся.
