ФЕНХЕЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ

фенхель обыкновенный, Foeniculum vulgare — багаторічна або дворічна гола сиза рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, до 200 см заввишки, круглясте, тонко ребристе, дуже галузисте. Листки чергові яйцеподібно-трикутні, 3-4-перисто розсічені на нитковидні частки; нижні листки черешкові, верхні — сидять на розширених піхвах; піхви листків на кінці загострені й тонко хрящуваті, вузько-довгасті, по краю плівчасті, догори трохи розширені і тут капюшоноподібно відтягнуті. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані в складні зонтики: пелюстки широкі яйцеподібні, жовті, на верхівці виїмчасті, у виїмці — з тупою увігнутою часточкою. Плід — двосім'янка. Цвіте у липні — серпні. Плоди достигають з вересня.

Поширення. Батьківщина фенхелю звичайного — країни Середземномор'я та Західна Азія. На території України його культивують як ефіроолійну, лікарську, пряносмакову рослину.

Заготівля та зберігання. Для медичних потреб використовують плоди фенхелю (Fructus Foeniculi). Коли плоди в центральних зонтиках набудуть зеленувато-буруватого забарвлення, а самі зонтики стануть сірувато-попелястими, рослини скошують, досушують у снопах або валках, обмолочують і очищають від домішок. Готову сировину зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Строк придатності — 3 роки. Плоди фенхелю є у продажу в аптеках.

Хімічний склад. Плоди фенхелю містять ефірну олію (3-6,5%), жирну олію, білкові речовини, кумарин умбеліферон, флавоноїди (кверцетин, кверцетин-3-арабінозид, ізорамнетин). У складі ефірної олії є анетол (до 60%), фенхон (10-12%), метилхавікол, а-пінен, а-феландрен, анісовий альдегід, анісова кислота й інші сполуки.

Фармакологічні властивості та використання. Препарати фенхелю звичайного мають секретолітичні, спазмолітичні, вітрогінні й слабкі сечогінні властивості.

Прописувати їх доречно при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, що супроводяться спазмами кишечнику, метеоризмом і диспепсією, болями в кишечнику (спастичні коліти, кишкова колька у дітей тощо), жовчнокам'яній та нирковокам'яній хворобах, бронхітах і коклюші, гіпогалактії, альгоменореї й статевому інфантилізмі.

Внутрішнє застосування фенхелю в поєднанні з зовнішнім дає добрий терапевтичний ефект при мікозах.

Плоди фенхелю входять до складу вітрогінного чаю, проносного чаю й заспокійливого чаю.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій плодів (10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють по третині склянки 3-4 рази на день;

- олія фенхелева (Oleum Foeniculi) п'ють по 2-3 краплі дітям і по 5-10 крапель дорослим на грудочці цукру;

- кропову воду (Aqua Foeniculi) п'ють по 1 чайній ложці дітям і по 1 столовій ложці дорослим 3-6 разів на день.

ЗОВНІШНЬО — обмивання настоєм плодів {готують, як у попередньому прописі) ділянок тіла, уражених мікозом, 2 рази на день.