эвкалипт серо-пепельный, Eucalyptus cinerea - Невисоке (до 15—20 м) вічнозелене дерево родини миртових. Кора стовбура і скелетних гілок червоно-коричнювата, на молодих пагонах — червонувато-білувата. Ластки сріблясто-сірі, гетероморфні: молоді — супротивні, сидячі, яйцевидні або майже округлі, при основі серцевидні, 3—4 см завдовжки і 3—5 см завширшки; дорослі — супротивні або чергові, майже сидячі, від широко яйцевидних до широко- або вузьколанцетних, шкірясті, 5—10 см завдовжки і 1—3 см завширшки. Квітки двостатеві, дрібні, зібрані по 3 в пазушні зонтики. Плід — коробочка. Цвіте у листопаді — грудні.
Поширення. Батьківщиною Евкаліпту попелястого є Австралія і острів Тасманія. На Україні евкаліпт вирощують як декоративну та ефіроолійну рослину в Криму.
Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують листя (Folium Eucalypti) і одно- або трирічні пагони. Заготовляють листя цілий рік, особливо влітку. Молоде листя починають вбирати в листопаді, коли в ньому вже назбирається ефірна олія. Сушать сировину на вільному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється, розстилаючи тонким шаром і періодично перемішуючи. Штучно сушать при температурі до 40°С. Сухої сировини виходить 42—43%. Листя евкаліпту, як ароматичну сировину, зберігають окремо від інших незапашних рослин у багатошарових пакетах. Свіжі одно- або трирічні пагони (разом з листям, бутонами і плодами), які заготовляють з жовтня по квітень, використовують як сировину для вироблення ефірної олії (Oleum Eucalypti). Листя і олію відпускають аптеки. З лікувальною метою використовують і пилок рослини.
Хімічний склад. У листі рослини є ефірна олія (до 3%), флавоноїди, дубильні речовини, елагова кислота, смоли та віск. Ефірну олію містять і інші частини рослини. Головною складовою частиною ефірної олії є цинеолмоноциклічний терпен з інтенсивною окисною дією. Пилок евкаліпту містить білки, амінокислоти, вуглеводи, вітаміни (В1, В2, РР, С, біотин, фолієва кислота, рутин), антибіотики і стимулятор росту.
Фармакологічні властивості і використання. Головна терапевтична властивість евкаліпту — антисептична. Його препарати згубно діють на стрептококи і стафілококи, паличку черевного тифу і паратифів А і В, паличку дизентерії, кишкову паличку, гнійних і анаеробних збудників, пригнічують ріст дизентерійної амеби і трихомонад.
Крім цього, рослина має виражені протизапальні властивості, сприяє швидкому гоєнню ран, виявляє болетамувальну, слабку седативну і незначну відхаркувальну дію.
Евкаліптові приписують і загально-зміцнювальний ефект.
З листя евкаліпта готують настій, відвар і настойку. Відвар і настойку приймають всередину як антисептичний і протизапальний засіб у разі гострих кишкових інфекцій і диспепсичних розладів та гострих респіраторних вірусних інфекцій, при запаленнях жовчного і сечового міхура.
З листя евкаліпту виробляють протистафілококовий препарат хлорофіліпт. Його випускають у вигляді 0,25%-ного або 1%-ного спиртового чи 2%-ного олійного розчинів. Використовують його як зовнішній засіб і внутрішньо (внутрішньовенно і перорально).
Зовнішньо галенові препарати евкаліпту застосовують у вигляді обмивань, полоскань, примочок, вологих тампонів і спринцювань.
У хірургічній практиці їх використовують для лікування наривів, флегмон, фурункулів, остеомієліту, гнійних маститів, відкритих переломів, опіків та обморожень; - у стоматології — при стоматиті, гангренозному пульпіті, запаленні слизової оболонки ротової порожнини; - в оториноларингології — при ангіні, хронічному риніті й фарингіті, зовнішньому отиті, дерматиті й екземі зовнішнього слухового проходу тощо; - в гінекологічній практиці — при кольпіті, білях та дисплазії шийки матки; - в дерматології — при гноячкових висипах на шкірі; в офтальмології — при блефариті.
У вигляді інгаляцій галенові препарати евкаліпту використовують при гострих респіраторних захворюваннях, трахеїтах і ларингітах.
Широко використовують у медичній практиці евкаліптову олію. Її використовують для лікування фурункульозу, флегмон, ерозивно-виразкових уражень слизових оболонок, для інгаляцій (при нежиті, бронхіті, ангіні), полоскання (при захворюваннях верхніх дихальних шляхів), розтирання (як відтяжний засіб при міозитах, радикулітах і плекситах) і як антипаразитарний засіб (при педикульозі, для відлякування комарів, москітів та мурашок).
Евкаліптова олія входить до складу комбінованих препаратів евкатолу, ефкамону, інгакамфу, камфомену та пектусину (про застосування їх див. у статті М'ята перцева).
Пилок евкаліпту має жарознижувальні, антибіотичні і тонізуючі властивості, стимулює діяльність шлунку.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — відвар листя (10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють теплим по чверті склянки 3 рази на день після їди (для інгаляцій 1 столову ложку відвару розводять 1 склянкою води);
- настойку листя (на 1 частину сировини беруть 5 частин 70%-ного спирту) приймають по 15—20 крапель 3 рази на день після їди (для інгаляцій беруть 10—20 крапель настойки на 1 склянку води);
- евкаліптову олію призначають по 10—20 крапель на 1 склянку води для інгаляцій;
- хлорофіліпт (Chlorophyllіptum) приймають всередину у вигляді 1%-ного спиртового розчину по 3—5 мл 4 рази на добу в 30 мл води за 40 хвилин до їди при носінні стафілококів у кишечнику (при стафілококовому сепсисі, перитоніті, плевриті, пневмонії 0,25%-ний спиртовий розчин хлорофіліпту впорскують (повільно!) внутрішньовенно по 2—4 мл 2—4 рази на добу, попередньо розвівши його стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:20).
Зовнішньо — настойку листя (готують, як у попередньому прописі) розводять у кип'яченій воді (1—2 чайні ложки настойки на 1 л води) і застосовують для спринцювань;
- відвар листя (15 г сировини на 200 мл окропу, кип'ятять 3—4 хвилини, кілька разів відстоюють, проціджують) розводять у кип'яченій воді (1 столова ложка відвару на 1 склянку води) і застосовують для полоскання, примочок, обмивання і спринцювання;
- хлорофіліпт застосовують місцево при опіках, флегмонах, трофічних виразках (змащування 2%-ним олійним розчином або 1%-ним спиртовим розчином хлорофіліпту, розведеним 0,25%-ним розчином новокаїну у співвідношенні 1:5) і при ерозіях шийки матки (змащування або введення тампонів, змочених 2%-ним олійним і 1%-ним спиртовим розчинами чи спринцювання розчином, приготовленим шляхом розведення 1 столової ложки 1%-ного спиртового розчину від води);
- олію евкаліпта, розведену соняшниковою олією у співвідношенні 1:50, застосовують для лікування фурункульозу, флегмон, кольпіту, дисплазії шийки матки (змащування), як відтяжний засіб при міозитах, радикулітах, плекситах та інших хворобах (розтирання);
- інгаліпт (Inhalyptum) — комбінований препарат в аерозольній упаковці для зрошувань ротової порожнини при тонзилітах, фарингітах, ларингітах, афтозних і виразкових стоматитах (зрошення по 1—2 секунди 3—4 рази на добу з затримкою препарату в ротовій порожнині 5—7 хвилин);
- порошок проти укусів комах (складається з 2,5 г евкаліптової олії, 5 г тальку і 32,5 г крохмалю), яким посипають відкриті частини тіла або втирають у шкіру.
Протипоказано застосовувати інгаліпт при підвищеній чутливості до сульфаніламідів і ефірних олій.
Перед застосуванням хлорофіліпту треба перевіряти індивідуальну чутливість хворого до препарату. Можливі алергічні реакції!
