ЧОРНУШКА ПОСІВНА

чернушка посевная, Nigella sativa — однорічна рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, 15-40 см заввишки, розгалужене, борозенчасте, залозисто-пухнате. Листки двічі або тричі перисто-розсічені, з недовгими лінійними або широколінійними частками. Квітки одиничні, правильні, двостатеві, з подвійною оцвітиною; чашолистки (їх 5) пелюсткоподібні, блакитні, довгасті або яйцеподібні, в нижній частині звужені в короткий нігтик, на верхівці тупі, рідше коротко-загострені, 10-12 мм завдовжки, з досить виразними жилками; пелюстки-нектарники (їх 5-8) коротші за чашолистки, з короткими нігтиками і двогубими пластинками, верхня губа яких видовжена, на верхівці витягнута у вістря, нижня — довша за верхню, на верхівці глибоко двічі роздільна. Плід — збірна лстянка; лстянки здуті, залозисто-бородавчасті, зрослі між собою по всій довжині до основи носиків. Цвіте у липні.

Поширення. Чорнушка посівна походить з Середземномор'я. По всій території України її культивують як рослину декоративну та пряно-смакову.

Заготівля та зберігання. Для виготовлення ліків використовують насіння чорнушки (Semen Nigellae sativae, синонім — Semen Cumini nigri), відоме в торгівлі під назвою «чорний кмин». Насіння вимолочують із стиглих плодів чорнушки, досушують і зберігають у добре і щільно закритих банках або бляшанках без доступу світла.
Рослина неофіційна.

Хімічний склад. Насіння чорнушки містить стероїди: кампестерин, ситостерин, стигмастерин, холестерин, а-спінастерин; алкалоїд нігелін, ефірну олію (0,46-1,4%), тритерпенові сапоніни, кумарини, тимохінон, фермент ліпазу і жирну олію (30,8-44,2%), у складі якої є олеїнова (48,76%), лінолева (37,56%), міристинова, пальмітинова, стеаринова, ліноленова, ейкозадієнова і петрозелінова кислоти.

Фармакологічні властивості та використання. Препарати чорнушки посилюють діурез, сприяють збільшенню молока у жінок, що годують груддю, регулюють менструації, виявляють антибактеріальну, протистоцидну і глистогінну активність, мають вітрогінні, легкі проносні й жовчогінні властивості, діють як загально зміцнюючий засіб.

Основними показаннями до призначення чорнушки є метеоризм, гіпогалактія, нирковокам'яна хвороба, жовтяниця та глистяна інвазія.

Певний терапевтичний ефект спостерігається й при бронхіальній астмі, безсонні та жіночих хворобах.

Внутрішнє застосування чорнушки в поєднанні з зовнішнім дає позитивний терапевтичний ефект при висипах на шкірі.

В гомеопатії насіння чорнушки використовують при захворюваннях шлунку, жовчного міхура та печінки.

Крім того, насіння чорнушки вживають як пряність при квашенні огірків, кавунів і капусти, для ароматизації хлібних виробів.

Лікарські форми та застосування.
ВНУТРІШНЬО — чай з чорнушки (0,5-1 г насіння на день) п'ють по 1 склянці тричі на день;

- відвар насіння (3 г сировини на 300 мл окропу) п'ють по півсклянки тричі на день.

ЗОВНІШНЬО — обмивання відваром насіння (готують, як у попередньому прописі).


Лікування насінням чорнушки треба проводити під наглядом лікаря.