ЧЕРЕШНЯ

черешня, Cerasus avium — дерево родини трояндових, заввишки 3-10 м. Кора стовбура — з коричневими сочевичками, знімається тонкими поперечними пластинками. Листки яйцеподібні або овальні, біля основи клиноподібні, на верхівці загострені, двопильчасті, зверху голі, зісподу трохи пухнасті; черешки з 2 залозками біля основи пластинки. Квітки великі, по 2-5 у пучках; квітконіжки без зелених листочків. Плід — куляста соковита темно-червона кістянка (у культурних сортів — різного кольору). Цвіте у квітні — травні. Плоди достигають у липні.

Поширення. В дикому стані Черешня зустрічається у Правобережному Лісостепу, на Закарпатті і в Карпатах, зрідка — в Лівобережному Лісостепу в широколистяних лісах, на узліссях. Розводять багато сортів.

Сировина. Використовують свіжі плоди та плодоніжки Черешні.

Хімічний склад. Плоди Черешні містять цукри, органічні кислоти (0,59-1,6%), дубильні речовини, фенольні сполуки (антоціани, лейкоантоціани, флавонові глікозити, фенолокислоти), каротин, аскорбінову кислоту, вітаміни В1, В2, В6 і РР, фолієву кислоту, значну кількість заліза та інші сполуки. У плодоніжках є танін, барвники тощо.

Фармакологічні властивості та використання. Свіжі плоди Черешні мають загально зміцнюючі властивості, підвищують апетит.

Корисно вживати плоди при недокрів'ї, запорах, пов'язаних із слабкою перистальтичною активністю кишечнику, а плоди з темним забарвленням — при атеросклерозі та гіпертонії.

Плодоніжки Черешні використовують так само, як і плодоніжки Вишні звичайної.