брусника, Vaccinium vitis-idaea — вічнозелений кущик родини брусничних. Має довге повзуче кореневище. Стебло прямостояче, галузисте, 8—25 см заввишки. Листки чергові, обернено яйцевидні або еліптичні, блискучі, шкірясті, з загнутими краями, зісподу — з темними залозками. Квітки правильні, з біло-рожевим або рожевим дзвоникуватим віночком, у верхівкових китицях. Плід — округла яскраво-червона ягода. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у липні — серпні.
Поширення. Росте на Поліссі, в Карпатах, зрідка — на півночі Лісостепу у хвойних і мішаних лісах.
Заготівля і зберігання. Використовують листя і плоди. Листя заготовляють одразу як зійде сніг і до початку цвітіння рослини або восени після плодоношення. Сушать під наметом або на горищі, часто перемішуючи. Сухої сировини виходить 10 %. Строк придатності — 3 роки. Сировина (Folium Vitis idaeae) відпускається аптеками.
Хімічний склад. Листки Брусниці містять фенольні глікозиди арбутин (до 9 %), метиларбутин і мелампсорин, гідрохінон, дубильні речовини (до 10 %), фенолокислоти, флавоноїди, урсолову, хінну, винну, елагову і галову кислоти та інші сполуки. Ягоди містять цукри (3,8—8,7 %), каротин (до 0,12 мг %), аскорбінову кислоту (8—20 мг %), рибофлавін (0,13 мг %), флавоноїди (400 мг% ), органічні кислоти (1,7—2,1 % ), фенолокислоти, пектини (0,2—0,3 % ), дубильні речовини, барвники, арбутин, сполуки марганцю тощо.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати Брусниці здатні підвищувати діурез, знижувати кількість цукру в крові. Вони мають антисептичні, в'яжучі, жовчогінні й солерозчинні властивості.
Настій або відвар листя Брусниці використовують при хворобах печінки, пієлонефриті, циститі, нирковокам'яній хворобі, гострих та хронічних запальних процесах у сечовивідній системі, нічному нетриманні сечі, гастроентеритах, гнильних проносах, метеоризмі, хронічних запорах, подагрі, остеохондрозі, легких формах цукрового діабету, а також при ревматоїдних та інфекційних неспецифічних артритах.
Ягоди використовують при туберкульозі легень, катарі шлунка з недостатньою кислотністю, нирковокам'яній хворобі й ревматизмі, як вітамінний, проти скорбутний та проти гнильний засіб. Вживають ягоди свіжими, квашеними і вареними. Відвар ягід добре гамує спрагу при гарячці. Сік п'ють при підвищенні кров'яного тиску.
В акушерсько-гінекологічній практиці настій або відвар листя Брусниці використовують при набряках і нефропатії вагітних, а ягоди — при неврозах у клімактеричний період, анемії вагітних та при септичних захворюваннях у післяпологовий період.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар листя (2 столові ложки на склянку окропу) по половині — третині склянки 2—3 рази на день; - суміш ягід і листя Брусниці та трави звіробою звичайного у співвідношенні 1:1:1 готують як настій (1 столову ложку суміші на склянку окропу, кип'ятити 10 хв, настоювати 1 годину, процідити) і п'ють по півсклянки 5 разів на день, починаючи з 4-ї години, при нічному нетриманні сечі. ЗОВНІШНЬО — сік у вигляді примочок і зрошень при лікуванні лишаїв і корости.
