БІЛИЙ ГРИБ 

має вид опуклу розпростерту, розміром 3—15 (25) см у діаметрі, тонко зморшкувата. Колір шапки залежить від місця: під дубами — кольору горіха, під соснами — пурпурово-коричнювата. Нижня частина шапки пориста, спочатку білувата, потім жовтаво-зеленувата. Ніжка товста, зовні білувато-сітчаста; у молодого гриба — бочкоподібна, згодом — циліндрична. М'якуш гриба щільний, білий, з приємним запахом і смаком, при розламуванні його колір не змінюється.

боровик; белый гриб, Boletus edulis — гриб родини болетових. Шапка грибу спочатку має вид пів кулі, згодом 

Поширення. Росте у листяних і хвойних лісах по всій території України.

Заготівля і зберігання. Збирають Білі гриби з червня до пізньої осені.
Використовують свіжими, про запас сушать, солять, маринують.
Відразу після збирання гриби очищають від піску та листя, відокремлюють ніжки, великі шапинки розрізають на частини і, не миючи, сушать нанизаними на нитці в затінку на протягу, на горищі або в сушарці при температурі 60—70.
Ніжки, які набули під час сушіння темного кольору, відкидають, бо споживання їх призводить до шлунково-кишкових захворювань. З тих самих причин недопустиме висушування й зіпсованих грибів.

Хімічний склад. У сирих грибах є білки та інші речовини, що містять азот (5,39 %), жири (0,40 %), цукри та інші вуглеводи (2,72 %), фібрин (1,01 %), алкалоїд герцинін, зола (0,95 %), ароматичні речовини тощо.

Фармакологічні властивості і використання. З плодового тіла Білого гриба виділено речовини, які мають тонізуючі й протипухлинні властивості. 

В народній медицині екстрактом із плодових тіл Білого гриба змащують обморожені частини тіла для прискорення їхнього загоювання. 

Корисно вживати Білі гриби при стенокардії, для підвищення життєздатності організму.