бобы, Vicia tuba - Однорічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло прямостояче, трохи розгалужене, голе, чотиригранне, 20–160 см заввишки. Листки парні перисті, в сумі складають 4–6 великих (4–8 см завдовжки), еліптичних або видовжених, трохи м'ясистих листочків. Квітки зигоморфні, двостатеві, по 2–4 в коротеньких китицях; віночок білий з чорними оксамитними плямами на крильцях. Плід – біб. Цвіте у червні – липні.
Поширення. Походить з Середньої Азії. На Україні вирощують як кормову і зернову бобову рослину.
Сировина. Використовують зелене і стигле насіння у вигляді різних страв, але найкраще – у вигляді пюре.
Рослина неофіційна.
Хімічний склад. Насіння Бобів містить білок (до 35%), незамінні амінокислоти (аргінін, гістидин, метіонін, лізин та інші), вуглеводи, органічні кислоти, ліпіди тощо.
Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині Боби використовують як в'яжучий і протизапальний засіб.
Пюре Бобів корисно вживати при проносі, дизентерії та при інших кишкових захворюваннях, як засіб від нудоти і кашлю.
Як зовнішній засіб зварені в молоці або воді й розтерті Боби прикладають до наривів і шкіри, ураженої запальними процесами.
Як косметичний засіб (для обмивання обличчя) використовують настій або відвар квіток Бобів.
Протипоказано вживати Боби при подагрі, гострих нефритах, загостренні запальних процесів шлунка і кишечнику, при хронічній недостатності кровообігу.
