(Ailanthus altissima, токсикодендрон високий, китайський ясен) – це листяне дерево родини симарубових, висота якого сягає 20 метрів. Крона дерева розлога, молоді гілки темно-жовтого кольору, опушені вниз. Листки рослини непарноперисті чергові завдовжки 60 – 80 см. Їх кількість становить від 13 до 25 листків на гілці. Форма листків айланту найвищого видовжено-яйцеподібна. Квітки цієї рослини п’ятипелюсткові, одно- або двостатеві, дрібні, зеленувато-білуватого забарвлення. Вони зібрані в верхівкову довгу волоть, що становить до 30 см завдовжки. Плід айланту – червоно-коричнева крилатка яскравого насиченого кольору. Цвіте ця лікарська рослина у з червня по липень.
Айлант найвищий потрапив в Україну з Китаю. Росте переважно в південних областях нашої країни. Його інколи розводять в парках і садах як декоративну рослину. У якості сировини використовується листя, квіти, кора та плоди рослини. Відноситься айлант до неофіційних лікарських рослин.
Властивості та хімічний склад айланту найвищого
Кора айланту містить значну кількість дубильних речовини (біля 12 %), а також алкалоїди, сапоніни, стерини, кумариновий гетерозид, лактон симарубін та гіркі речовини, серед яких є айлантин.
В секторі фармакології препарати з айланту можуть використовуватись у якості протимікробних та протизапальних засобів.
Застосування айланту найвищого в медицині
Настоянку стиглих або сушених плодів рослини в давні часи використовували для приготування такого препарату, як ангіноль або ехінор, за допомогою якого лікували ангіну.
В народній медицині листя та кору айланту застосовують як засіб для боротьби з дизентерією та стьожковими глистами, а плоди рослини помічні при геморої та можуть використовуватись як засіб для регулювання менструації.
В гомеопатії молоду кору, квіти і молоді пагони використовуються для лікування дифтерії та скарлатини, а плоди допомагають при жовчнокам’яній та нирковокам’яній хворобах, та у якості профілактичного засобу від онкологічних захворювань.
